СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Паламар
Михайло Іванович

Завідувач кафедри приладів і контрольно-вимірювальних систем Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, керівник Спільного українсько-канадського підприємства «Інтернсис лтд»

Доктор технічних наук, професор, відмінник освіти України

Фундаментальні і науково-прикладні здобутки про­фесора М.?І. Паламара присвячені системам преци­зійного керування складними технічними комплексами, серед яких антенні системи слідкування за низько­орбітальними космічними об’єктами дистанційного зондування Землі, системи радіомоніторингу і зв’язку з космічними апаратами.
Народився Михайло Іванович 10 квітня 1957 р. у с. Перемилів на Тернопільщині. У 1978 р. після закінчення школи і проходження служби у військово-морському флоті вступив до Львівського політехнічного інституту на спеціальність «Автоматика і телемеханіка».



Після завершення навчання з 1983 р. працював у науково-дослідному інституті мікроприладів, виробничого об’єднання «Квазар», а з 1991 р. у спеціальному конструкторському бюро заводу «Квантор», ВО «Квазар», де пройшов шлях від інженера-конструктора до начальника конструкторського бюро. За цей період впровадив низку інноваційних розробок у галузі функціонально-параметричного контролю інтегральних схем, що дало змогу здешевити технологічний процес вимірювання і тестування мікросхем на кристалах в процесі їх виготовлення.



Із 1993 р. Михайло Іванович займається педагогічною роботою, а з 2006 р. очолює кафедру приладів і контрольно-вимірювальних систем Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя. У 1998 р. здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши кандидатську дисертацію на тему «Комп’ютерні вимірювальні системи для дослідження біопотенціалів зорового аналізатора» за спеціальністю «Прилади та методи вимірювання електричних і магнітних величин». У процесі роботи над дисертацією було розроблено, а згодом впроваджено у шести офтальмологічних центрах інноваційну систему діагностики захворювань сітківки ока за характером зміни електричних сигналів нейронів сітківки як реакції на спалахи світла. У 2013 р. захистив докторську дисертацію на тему «Системи керування антенними станціями зв’язку з низькоорбітальними супутниками» за спеціальністю «Системи та процеси керування». У 2000 р. отримав учене звання доцента, а у 2016 р. — професора.
Окрім організації освітнього процесу за програмою підготовки «Мехатроніка та інтелектуальні інформаційні системи», М. І. Паламар активно займається науковими дослідженнями та практичною реалізацією інноваційних розробок у цій галузі. За ініціативи вченого з колективу молодих науковців кафедри, його учнів, було організовано науково-дослідну лабораторію «Інформаційні технології та інтелектуальні системи», а також Спільне підприємство «Інтернсис лтд».

Професор М. І. Паламар опублікував 211 праць, з яких 184 наукових (5 монографій, 77 фахових статей, 10 патентів України та авторських прав на програмне забезпечення).
За останні 15 років під керівництвом та за безпосередньої участі Михайла Івановича було виконано і впроваджено понад 45 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на замовлення Державного космічного агентства України, Національного центру управління і випробування космічних засобів (НЦУВКЗ), МОН України та цілої низки інших державних науково-дослідних та комерційних підприємств.
Професор М. І. Паламар брав участь у Міжнародному проєкті «EgyptSat-1», завдяки якому розроблено оригінальну конструкцію антенної системи з трьохосьовим опорно-поворотним механізмом наведення та системи управління нею. Ця система забезпечує супровід будь-яких траєкторій низькоорбітальних супутників без «мертвих зон», що було неможливим для класичних двохосьових поворотних пристроїв.
На замовлення Державного космічного агентства України, НЦУВКЗ та на численні комерційні замовлення за участі Михайла Івановича було розроблено і впроваджено низку багатофункціональних систем управління антенними комплексами різних модифікацій, зокрема мобільних, з діаметрами рефлекторів від 3 до 25 м для спостереження і зв’язку з супутниками дистанційного зондування Землі та з геостаціонарними супутниками. Такі системи функціонують у центрах космічного зв’язку Казахстану, Туркменістану, Узбекистану, Саудівської Аравії, Сингапуру, Судану, Угорщини та в Україні. Перевагами цих систем над їхніми аналогами є менша вартість, висока точність наведення, наявність віддаленого дистанційного керування, діагностика через Інтернет та розподілена модульна структура, що дозволяє легко адаптувати системи керування до антен з різними діаметрами рефлекторів, різними типами і потужностями електроприводів. Як додаткові пристрої до керування антенною системою (АС) розроблено високоточний інтелектуальний оптоелектронний сенсор кута із роздільною здатністю 20 кутових секунд, низку систем управління інтегрованими НВЧ-радіотрактами та приймачами сигналів, вимірювальну апаратуру для різного типу антенних комплексів.



Оригінальною інноваційною експериментальною розробкою для систем космічного зв’язку є система керування АС з принципово новим опорно-поворотним пристроєм на основі лінійно приводної кінематичної схеми Hexapod. Поєднання такої конструкції і керування нею дасть змогу створювати АС з меншими на порядок (у 10–20 разів) масо-габаритними параметрами опорно-поворотного пристрою, покращеними динамічними характеристиками, супроводом супутників без «мертвих зон», а також здешевить АС для дистанційного зондування Землі та систем радіолокації.
З останніх розробок колективу підприємства «­Інтернсис лтд» варто відзначити систему керування 32?метровою антеною «MARK?4B» радіотелескопа РТ?32 у Центрі космічних досліджень і зв’язку поблизу м. Золочів, яка розроблялась упродовж 2018–2021 рр. і зараз проходить випробування у складі Міжнародної системи радіотелескопів з інтерферометрії (VLDB).
У 2018–2019 рр. розроблено систему керування телескопом квантово-оптичної станції «Сажень-С» та спеціальне програмне забезпечення обчислювального управляючого комплексу для прийому та реєстрації сигналів оптичного спостереження космічних об’єктів в рамках Системи контролю та аналізу космічної обстановки. Ця розробка експлуатується у структурному підрозділі НЦУВКЗ — Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля.
Упродовж цього ж періоду розроблено систему радіомоніторингу нижніх шарів іоносфери в діапазоні наддовгих хвиль (3–30 кГц) з метою оцінки електромагнітних збурень, прогнозування умов наземного та космічного зв’язку, супутникової навігації, грозової активності, виявлення ядерних вибухів, вивчення можливості прогнозування землетрусів тощо. Ці системи радіомоніторингу використовуються у головному та регіональному центрах спеціального контролю.
За визначні особисті досягнення науковець нагороджений почесною грамотою МОН України (2000) та відзнакою «Відмінник освіти України» (2017).
Михайло Іванович переконаний, що наукоємні технології і спеціалісти, що ними володіють, стануть потужною рушійною силою розвитку високотехнологічних виробництв, ІТ-сфери, космічної галузі, машинобудування та сучасної військової техніки в Україні.