СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Михайленко
Людмила Євдокимівна

Професорка кафедри водних екосистем і біоресурсів Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України

Докторка біологічних наук, старша наукова співробітниця, дійсна членкиня Української академії наук національного прогресу та Української академії наук

Михайленко Людмила Євдокимівна присвятила життя гідробіології та мікробіології, зробивши значний внесок не лише в українську, а в світову екологічну науку. У формуванні свого становлення як вченої завдячує відомим науковцям: академікам Д. К. Зерову та О. В. Топачевському, професорам М. М. Ротмістрову, Д. Л. Фердману, О. Б. Кистяківському та іншим.
Народилася 20 квітня 1938 р. в м. Чернігів. У 1960 р. отримала диплом біологині з фаху «Мікробіологія» Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1962 р. вирішила поєднати своє життя з наукою й вступила до аспірантури Інституту гідробіології НАН України. Під час навчання була відряджена до лабораторії водної мікробіології Зоологічного інституту АН СРСР (м. Ленінград). Там під керівництвом відомої вченої А. Г. Родіної захистила кандидатську дисертацію з екології азотфіксуючих бактерій різних водойм.
Людмила Михайленко протягом 30 років вивчала закономірності функціонування бактеріального населення дніпровських водосховищ в умовах їхнього антро­погенного забруднення та роль бактерій у процесах біопродукування та формування якості води. Досліджений матеріал ліг в основу докторської дисертації, яку науковиця захистила у 1995 р. Надалі вона займалася комплексною екологічною

оцінкою якості води р. Дніпро в межах м. Києва в умовах дії природних і антропогенних чинників та визначенням заходів з оздоровлення ріки.
Учена майже 40 років працювала в Інституті гідробіології: молодша наукова співробітниця (1965–1970), старша наукова співробітниця (1970–1975), завідувачка лабораторією водної мікробіології (1975–1990) та провідна наукова співробітниця (1990–2001). Із 2002 р. Людмила Михайленко читала розроблений нею курс із водної мікробіології і екології водойм студентам Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Професорка — авторка та співавторка більше 100 наукових праць. Зокрема видано 5 монографій: «Киевское водохранилище» (1972), «Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ» (1989), «Гидроэкологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС» (1992), «Развитие гидробиологических исследований на Украине» (1993). Монографію «Бактериопланктон днепровских водохранилищ» (1999) презентовано в Російській державній бібліотеці, а також бібліотеках США, Канади, Польщі. Вона неодноразово презентувала вітчизняну науку на міжнародних наукових форумах. Науковиця була керівницею 5 кандидатських дисертацій із біології.
Взірцем наслідування для Л. Є. Ми­хай­ленко є її родина. Батько Є. О. Михайленко — 30 років завідував кафедрою сільськогосподарських машин та був проректором у Житомирському сільськогосподарському інституті. Брат В. Є. Михай­ленко — доктор технічних наук, професор, завідував кафедрою нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки в Київському національному університеті будівництва та архітектури. Чоловік В. Г. Бордонос — доктор медичних наук, професор, завідував відділом клінічної та експериментальної імунологїі НДЛЦ в Київському медичному університеті ім. О. О. Богомольця.
За дослідницьку діяльність Людмилу Євдокимівну неодноразово нагороджено почесними грамотами НАН України. Видав­нича колегія при Американському біографічному інституті надала дослідниці титул «Жінка 1997 року» та рекомендувала включити вчену до 7 видання «П’ятсот визначних лідерів».