Кравчук
Микола Володимирович
Завідувач кафедри теорії держави і права Західноукраїнського національного університету, адвокат
Кандидат юридичних наук, доктор права, професор, заслужений юрист України, полковник Збройних Сил України
Народився 3 серпня 1952 р. у м. Донецьк у сім’ї сільських трудівників. Виховувався у багатодітній родині у с. Пиків на Вінниччині. У 1974 р. закінчив Київське вище військове танкове інженерне училище, а згодом юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. У 1988 р. закінчив Військову академію бронетанкових військ ім. Р. Я. Малиновського у м. Москва.
Упродовж 1974–1994 рр. проходив службу в Збройних силах СРСР. У 1992 р. отримав звання полковника Збройних Сил України. Військову службу поєднував з науковою роботою. У 1989 р. в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького захистив кандидатську дисертацію «Організаційно-правові основи будівництва держполітохорони ДСР у 1917–1922 рр.», а у 1996 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора права «Правові основи будівництва Збройних Сил на території України в 1914–1993 рр. (організація, структура, діяльність). Історико-правове дослідження» в Українському вільному університеті (м. Мюнхен, Німеччина).
Із 1992 р., ще перебуваючи на службі, працював за сумісництвом, а після звільнення з війська у 1994 р. обіймав посаду доцента і згодом завідувача кафедри правознавства Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу. За сумісництвом працював
|
доцентом юридичного факультету, а з 1996 р. — завідувачем кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
На запрошення ректора Тернопільської академії народного господарства (нині Західноукраїнський національний університет) О. А. Устенка у 1998 р. очолив кафедру теорії держави і права, де працює і дотепер. У 2003 р. призначений на посаду заступника директора Юридичного інституту з наукової роботи.
У колі наукових інтересів вченого — процес розвитку Української держави, проблеми захисту прав і свобод людини, теорія та історія держави та права, філософія права, історія політичних і правових вчень, правові засади розбудови Збройних Сил України. Автор понад 210 наукових статей, доповідей та науково-методичних розробок, навчальних посібників, з яких 17 навчальних посібників (7 з грифом МОН України) та 26 навчально-методичних посібників. Започаткував випуск серії історико-правових видань «Ратники України», яка має охопити 11 монографій. Видання серії присвячені арміям, що діяли на території України, їхній історії, організації, функціонуванню та правовому статусу.
З 1994 р. провадить адвокатську практику у цивільних, кримінальних та господарських справах. З 2000 р. — адвокат Тернопільської обласної колегії адвокатів. Із 2012 р. — член Ради адвокатів Тернопільської області. Організував Тернопільську міську громадську правозахисну організацію «Аквітас», яка активно співпрацює з кафедрою теорії та історії держави і права.
Науковець брав участь у численних міжнародних освітніх програмах, зокрема у Німеччині, Угорщині та США. Із 2020 р. є дійсним членом наукової організації «Центр українсько-європейського наукового співробітництва».
За багаторічну високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у розбудову правової держави та досягнення на науково-педагогічній ниві нагороджений численними державними та відомчими грамотами і дипломами. Здобув перемогу у професійному конкурсі «Адвокат» (2012) в номінації «Адвокат-громадський діяч».
З дружиною Клавдією Георгіївною виховав трьох дітей, гідних громадян Батьківщини, які продовжують правничу династію: Володимир — доктор юридичних наук, професор, суддя Верховного Суду; Валентина — кандидат юридичних наук, доцент, адвокат; Валерій — кандидат юридичних наук, прокурор Офісу Генерального прокурора.
|
