СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Клименко Світлана  Валентинівна

Клименко
Світлана Валентинівна

Завідувачка відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України

Докторка біологічних наук, професорка

Відома інтродукторка-селекціонерка нових і малопоширених видів плодових рослин світової флори, професорка С. В. Клименко присвятила свою наукову діяльність обґрунтуванню концепції адаптаційної інтродукції. Вперше підготувала монографічне узагальнення концептуальних положень про культуру кизилу в Україні та Європі. Шляхом аналітичної та синтетичної селекції створила сорти плодових рослин, адаптованих до умов північних регіонів України, рекомендованих практично для всіх зон садівництва. Зокрема культура сортів айви селекції вченої просунулася на північ Украї­ни, розширивши свій культигенний ареал на 500 км.
Народилася 12 жовтня 1937 р. у с. Благодарне Ставропольського краю (Росія). У 1954 р. Світлана Валентинівна закінчила Верхньодніпровський сільськогосподарський технікум, а у 1960 р. — Уманський сільськогосподарський інститут та здобула кваліфікацію ученої агронома, плодівниці.
Із 1960 р. працює у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС). Світлана Валентинівна продовжила роботу видатного українського вченого у галузі інтродукції та акліматизації рослин, академіка М. Ф. Кащенка у Акліматизаційному саду його

імені. Вчена була останньою директоркою Акліматсаду, колекції якого у 1975 р. було перенесено до відділу акліматизації плодових рослин НБС імені М. М. Гришка НАН України, який вона і очолила.
Наукові та практичні здобутки професорки С. В. Клименко знайшли своє відображення не лише у вітчизняній ботаніці, а й зараховані до досягнень світової селекції. Вчена є засновницею наукової школи досліджень з інтродукції і селекції нетрадиційних плодових рослин. Завдяки її працям в Україні відроджено культуру кизилу, розроблено цільову програму вирощування кизилу у промислових і фермерських садах. Сортимент кизилу в Україні та Європі складається з сортів її селекції. Зібрано генофонди азиміни трилопатевої, айви довгастої, аронії Miчуріна, бузини, горобини, глоду, жимолості їстівної, ірги, каштана їстівного, мушмули германської, унабі, хурми, хеномелеса, шовковиці, шефердії сріблястої та багатьох інших плодових рослин. За сприяння та безпосередньої участі вченої закладено фермерські сади у Київській, Закарпатській, Запорізькій, Черкаській, Миколаївській, Одеській, Кіровоградській, Хмельницькій, Полтавській, Житомирській областях та в Криму.
Світлана Валентинівна є авторкою понад 50 сортів плодових рослин, 23 з яких занесено до Реєстру сортів рослин України: 14 сортів кизилу справжнього, 5 — айви довгастої, 4 — хеномелеса японського. Світ побачило понад 500 наукових публікацій, зокрема 10 монографій та 450 статей, отримано 10 патентів. Під керівництвом професорки С. В. Клименко захищено 15 кандидатських і 2 докторські дисертації. Науковиця очолює спеціалізовану вчену раду НБС імені М. М. Гришка НАН України із спеціальності «Ботаніка», є членкинею експертної комісії Державної служби з охорони прав на сорти рослин Мінагрополітики України, членкинею бюро Ради ботанічних садів України.
Професорку С. В. Клименко за створення нових сортів айви та кизилу нагороджено двома срібними і бронзовою медалями ВДНГ СРСР, а також відзнаками ВДНГ УРСР, дипломом V Міжнародної виставки садівництва у м. Штутгарт (Німеччина). Має медаль «За доблестный труд» (1970), премії НАН України ім. Л. П. Симиренка (1987), ім. В. Я. Юр’єва (1993), та ім. М. М. Гришка Ради ботанічних садів України (2008), нагороду Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота Фортуна» (2012), відзнаки НАН України «За підготовку наукової зміни» (2012) та «За професійні здобутки» (2017), медалі Словацького аграрного університету «За активне співробітництво у розвитку наукових досліджень і освіти» (2013, 2015).