Іващенко
Віталій Вадимович
Доцент кафедри технології виробництва літальних апаратів механіко-машинобудівного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», засновник і художній керівник народного естрадного театру аматорів «Ета», поет, телеведучий
Кандидат технічних наук,
заслужений працівник культури України
Віталій Вадимович Іващенко — відомий вчений у галузях віброімпульсного формування виробів із порошкових матеріалів і технології виготовлення виробів із ячеїстозаповненої кераміки.
Народився 12 грудня 1937 р. у сім’ї залізничників (у роду по батьковій лінії вчителі, по материній — хлібороби) у м. Смілі (станція ім. Тараса Шевченка) Черкаської області. Школярем захоплювався спортом: із 7 класу й до сьогодні щоранку 30-хвилинна фіззарядка. Мав перший юнацький розряд із баскетболу і другий дорослий із волейболу.
Вступив на механічний факультет Київського політехнічного інституту (був Сталінським стипендіатом). У 1960 р. після отримання диплома з відзнакою працював асистентом кафедри обробки металів тиском, закінчив аспірантуру. У 1966 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, отримав наукове звання доцента. Цього ж року став чемпіоном України з волейболу між командами викладачів ВУЗів. Читає курс «Технологія гарячого штампування і конструювання штампів». У 2019 р. видав перший україномовний посібник по курсу.
У науковому доробку Віталія Іващенка 114 друкованих наукових праць та 25 винаходів і патентів (2 — піонерські). За успішне впровадження розробок (економічний ефект однієї з них — 1 200 000 грн) має дві медалі ВДНГ СРСР. Одна розробка кілька років тому впроваджена в Китаї (м. Сіань).
У 1959 р., ще студентом 4 курсу Київського політехнічного інституту, Віталій Іващенко створив перший в Україні студентський комедійний Естрадний театр аматорів «ЕТА». Протягом 63 років він є його художнім керівником, автором усієї драматургії й постановником вистав. «ЕТА» — лауреат усіх всесоюзних і українських театральних фестивалів та лауреат премії Київського комсомолу ім. О. Бойченка. Зараз керує театром режисер, заслужений викладач НТУУ «КПІ», доцент Євген Іващенко (молодший брат). Із 1977 р. театр має почесне звання «народний».
Театр гастролював у багатьох містах Радянського Союзу — від Санкт-Петербурга до Одеси й від Каунаса до Томська та 5 разів виступав за кордоном. Його репертуар у 1968 р. видавництво «Мистецтво» видало окремою збірочкою «Роки студентські» як посібник для розвитку студентського театрального руху.
У 1987 р. «ЕТА» став єдиним студентським театром, якому Міністерство культури України надало статус державного театру-студії. В. В. Іващенко має професійні тарифікації режисера і актора вищої категорії. За творчу роботу в театрі у 1989 р. йому присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України».
Наприкінці 80-х рр. Віталій Іващенко почав співпрацю з національним телебаченням як автор і ведучий щотижневої науково-популярної передачі «Інформація і науково-технічний прогрес». У 1992 р. започаткував щотижневу науково-популярну телевізійну програму на Першому каналі «Телетехнотека» (яка не мала аналогів у СРСР) про готові до впровадження наукові розробки українських вчених.
|
З 1994 р. став автором і ведучим щотижневої 20-хвилинної економічно-освітньої передачі «Запитуйте — відповідаємо» про суть економічних реформ в Україні в часи Перебудови. Експертами були відомі економісти, урядовці вищого рангу і провідні політики. Пізніше її переформатовано в цикл щоденних передач «Закон є закон» на Першому національному каналі і телеканалі «ТЕТ».
Віталій Іващенко — автор і ведучий двох документальних телефільмів: «Конституція України. Ніч народження» (про перипетії прийняття першої Конституції України у 1996 р.) і «Гордість України» (про успішні економічні реформи на найбільшому в Україні Новокраматорському машинобудівному заводі).
Вірші почав писати ще в школі, але ніколи не мріяв стати поетом, писав для особи, яка надихала, і трохи для себе — фіксував пізнання світу. Після того, як почитав вірші на українському радіо і отримав від слухачів сотні листів, усвідомив, що така поезія потрібна багатьом.
Першу збірочку «История любви» видав КПІ до 8 березня 1993 р. за сприяння проф. М. З. Згуровського. З тих пір автор на свої і позичені кошти видав 18 збірок поезій. Вони найдешевші в світі, бо поезію він дарує, а ціна книжечок — вартість тільки паперу і друку. Уже видано 262 000 примірників. На сайті viiv.co.ua
всі книжечки можна читати, завантажувати безкоштовно. Там же є відео авторських вечорів поезії, телепередач і вистав театру.
Із 2014 р. через волонтерів Віталій Іващенко передав нашим воїнам на Донбас більше 9000 збірок поезій. Книжечку вибраних поезій «Ми — українці!» на Х Київському міжнародному книжковому ярмарку «Книжковий світ — 2007» нагороджено персональним дипломом «За вагомий внесок у розвиток української поезії». У 2014 р. збірочку «О, Женщина!» у перекладі Вікторії Малько видано у США.
На поезії В. Іващенка написані десятки пісень. У 2005 р. пісня «Києве мій» композитора Олега Слєпцова (президент Української академії архітектури) стала лауреатом Міжнародного конкурсу «Шлягер року». Знаючи, що українці — найпоетичніша нація в світі (близько 300 000 народних пісень!) В. В. Іващенко з грудня 2020 р. щодня читає свої поезії «П’ять хвилин для душі» у фейсбуці, в телеграмі і на сайтах «Українська поезія», «Поетичний політехнік», «Спілка випускників КПІ», «Команда «Зе» змінимо Україну разом», «Україномовна Україна», «Позитив для друзів».
Віталія Вадимовича Іващенка можна сміливо назвати людиною епохи Відродження. Вчений, викладач, спортсмен, поет, телеведучий, режисер і актор ніколи не зупиняється на досягнутому. Він упевнено крокує життєвим шляхом разом із коханою дружиною Тетяною Костянтинівною — викладачкою-методисткою, завідувачкою відділом спеціального фортепіано Київської дитячої школи мистецтв N° 2 ім. М. Веринівсьного, чотирма доньками, чотирма внуками, онучками і правнучком, промовляючи: «Прокинувшись уранці — усміхнись!».
|
