Дорошенко
Олександр Федорович
Директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України
Кандидат юридичних наук, судовий експерт, почесний доктор Міжнародної кадрової академії
Олександр Дорошенко — досвідчений фахівець судової експертизи. Його стаж роботи в цій галузі сягає 19 років. Він самостійно виконав понад 700 експертних досліджень, що є найвищим показником в Україні. Як керівник напряму науковець брав участь у підготовці більш ніж 1500 висновків судових експертиз у справах щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг.
Народився 13 серпня 1954 р. в м. Кагарлик Київської області. У 1977 р. закінчив Київський політехнічний інститут та одразу розпочав свою професійну діяльність як інженер-технолог і майстер ВО «Завод Арсенал». Із квітня до грудня 1981 р. працював інженером-конструктором у Київському НДІ гідроприладів. Після служби в армії, у 1984–1988 рр. був на посаді інженера-конструктора 1 категорії, заступника начальника цеху № 6 і начальника бюро механізації та автоматизації в дослідному заводі «Дніпро» Київського НДІ гідроприладів. У 1988–1990 рр. працював у НДІ технології й організації виробництва Мінелектронпрому заступником головного технолога й керівником лабораторії. Із серпня 1990 р. до березня 1993 р. був заступником директора центру науково-технічної творчості молоді «Контакт». Надалі Олександр Дорошенко
продовжував працювати на керівних посадах у комерційних структурах.
|
У вересні 1997 р. змінив вектор своєї діяльності й став заступником директора Науково-дослідного центру патентної експертизи Держпатенту України (Інституту промислової власності). З 2001 р. працює в Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності Національної академії правових наук України провідним науковим співробітником, керівником Центру експертних досліджень, заступником директора з експертної роботи та виконувачем обов’язків директора. Із 2002 р. учений — судовий експерт за спеціальностями «Дослідження винаходів і корисних моделей», «Дослідження промислових зразків» та «Дослідження торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, географічних зазначень». У 2003 р. закінчив Інститут інтелектуальної власності і права.
У 2006 р. Олександр Федорович розпочав викладацьку діяльність. Читав лекції в Інституті інтелектуальної власності і права. Із 2006 до 2010 рр. дослідник був членом Громадської ради Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України. У 2007 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Судова експертиза як засіб доказування при вирішенні цивільних справ щодо порушення прав інтелектуальної власності» й став кандидатом юридичних наук.
Із 2013 до 2015 рр. він був заступником голови Громадської ради Державної служби інтелектуальної власності. У 2016–2017 рр. — радником Першого віцепрем’єр-міністра України. У 2020 р. брав участь у розробці низки законопроєктів у сфері промислової власності, прийнятих Верховною Радою України. Нині є членом Ради із питань інтелектуальної власності при Кабінеті Міністрів України.
Трудовий шлях Олександра Дорошенка демонструє його продуктивність і блискуче вміння поєднувати різні напрями діяльності. Із березня 2021 р. й дотепер він очолює Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України. Окрім того, за останні роки він опублікував 20 наукових праць у сфері інтелектуальної власності, зокрема монографій та навчальних посібників.
За сумлінну працю його нагороджено почесною грамотою й подякою Київського міського голови та відзнаками експертної служби й Державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України. Науковець отримав звання почесного доктора Міжнародної кадрової академії.
|
