Андрієнко
Петро Дмитрович
Завідувач кафедри електричних та електронних апаратів Національного університету «Запорізька політехніка»
Доктор технічних наук, професор,
дійсний член Транспортної академії України, заслужений винахідник України
Народився 26 квітня 1940 р. в с. Ханжонкове Макіївського району Донецької області. У 1957–1962 рр. навчався на електротехнічному факультеті Одеського політехнічного інституту. Трудовий шлях розпочав інженером Всесоюзного інституту трансформаторобудування (ВІТ) у м. Запоріжжя. Згодом, у 1965 р., внаслідок організації на базі ВІТ спеціального конструкторського бюро з напівпровідникової техніки (СКБ ПТ) й будівництва заводу «Перетворювач», отримав посаду старшого інженера СКБ ПТ. Цього ж року вступив на факультет автоматики і телемеханіки Одеського політехнічного інституту, який заочно закінчив у 1967 р.
1968 р. Петро Андрієнко вирішив продовжити свій шлях у науку й вступив на заочну форму навчання до аспірантури Одеського політехнічного інституту. У 1971 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
Учений має значний досвід роботи на керівних посадах. Із 1965 до 1992 рр. він працював старшим інженером, керівником групи, лабораторії й відділу, заступником директора Всесоюзного науково-дослідного інституту перетворювальної техніки (НДІ «Перетворювач»), а із 1992 до 2011 рр. — директором, головою правління, першим
|
заступником голови правління ВАТ НДІ «Перетворювач». Виконував обов’язки голови українського технічного комітету ТК-31 «Силові перетворювачі».
Із 1980 р. Петро Андрієнко успішно поєднував роботу в НДІ й викладацьку діяльність. У 1990 р. захистив докторську дисертацію й до 2011 р. був професором кафедри електричних та електронних апаратів Запорізького національного технічного університету. Із 2011 р. й дотепер він — завідувач кафедри електричних та електронних апаратів Національного університету «Запорізька політехніка».
Основний напрям наукової діяльності вченого — дослідження, розробка та впровадження у виробництво автоматизованих електроприводів постійного й змінного струмів, перетворювачів для електроенергетики, електротехногології й транспорту. Ним заснована наукова школа з дослідження, розробки та впровадження у виробництво пристроїв силової електроніки та регульованого електроприводу. Це зокрема серія агрегатів типів АТ, АТР, АТВ для приводів постійного струму потужністю 50–1000 кВт, серія частотно-регульованих електроприводів типів ЭТП4, ЭКТ, ЭКТ1, ЭКТ2 потужністю 40?500 кВт. Під керівництвом Петра Дмитровича створено тягову електропередачу для першого українського дизель-поїзда ДЕЛ?02 із асинхронним двигуном та тяговими випрямлячами першого українського електроприводу ВА-40.
Окрім близько 80 винаходів, Петро Андрієнко є автором близько 150 наукових публікацій, зокрема 5 монографій та навчального посібника. Під його керівництвом захищено 2 докторські та 8 кандидатських дисертацій. Також він неодноразово брав участь у роботі спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій. Науковець є членом Транспортної академії України (із 2007 р.) та редколегії наукових журналів «Електротехніка та електроенергетика» й «Комп’ютерні електромеханічні системи».
За сумлінну й плідну працю, вагомий внесок у розвиток освіти і науки Андрієнка Петра Дмитровича нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора (1981), «За заслуги» ІІІ ступенів (1998), «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ й ІІ ступеня (2010, 2016) та медаллю «Ветеран праці» (1987). Винахідник отримав почесні звання «Заслужений винахідник УРСР» (1990) та почесні грамоти Запорізької обласної ради (2010, 2014).
|
