СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Чубата

Дарія Дмитрівна

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-організатор охорони здоров’я вищої категорії, член Національної спілки журналістів України

За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури й мистецтв, примноження матеріальних і духовних цінностей, самовіддану працю, плідну громадську та просвітницьку діяльність на благо України нагороджена орденом «За заслуги» III (2005), II (2018) ступенів та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009).

Народилася 27 липня 1940 р. в м. Тернопіль. У 1959 р. стала студенткою Тернопільського державного медичного інституту, який закінчила за спеціальністю «Лікувальна справа».
Трудовий шлях розпочала до вступу в інститут вихователем дитячого садка, секретарем в школі (1957–1959). Після закінчення інституту працювала терапевтом у районній лікарні, завідувачкою лікарським здоровпунктом заводу «Електроарматура», швейної фабрики м. Тернополя, а з 1967 р. — завідувачкою підліткового кабінету Тернопільської міської клінічної лікарні № 1, де очолювала республіканську школу передового досвіду. У 1975 р. переведена на посаду заступника головного лікаря Тернопільської міської клінічної лікарні № 2 з питань експертизи працездатності працівників держ­підприємств та інвалідів, де створила й очолювала міську школу цехового терапевта до 1995 р. У цей же період була позаштатним заступником завідувача Тернопільського міськ­відділу охорони здоров’я, у межах якого ініціювала та очолювала обласну школу для заступників головних лікарів. Впродовж 1986–1990 рр. працювала старшим викладачем кафедри організації охорони здоров’я рідного інституту. З 1997 до 2012 рр. — лікар-реабілітолог.






Д. Д. Чубата була депутатом Тернопільської обласної ради III–IV скликань і головою комісії з питань культури та мистецтв, членом координаційної жіночої ради Тернопільської облдержадміністрації. 28 років очолювала Тернопільське міське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, а тепер почесний його голова.
Член обласних осередків: літературного об’єднання Національної спілки письменників України, Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Конгресу української інтелігенції, лікарського товариства, спілки ветеранів, Асоціації жінок Тернопільщини. Делегат І та III з’їздів УРП, І з’їзду Конгресу українських націоналістів, Всеукраїнського форуму антикомуністичного антиімперського фронту, IV Всесвітнього конгресу українців, чотирьох конгресів Світової федерації українських лікарських товариств, трьох з’їздів Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.
Ініціювала відкриття меморіальних дошок: першому голові «Просвіти» Тернополя Володимиру Лучаківському, на першому будинку міської «Просвіти», «Зірки до 150-річчя «Просвіти» Тернополя» на Алеї слави.
Дарія Дмитрівна періодично організовує просвітянські програми: «Школа виживання», «Правда про алкоголь», «Школа громадянської освіти» та інші, науково-просвітянські конференції і літературні конкурси. Створила просвітянський гурт «Пролісок» для літніх людей та осіб з інвалідністю.
Видала 11 художніх книжок: «Три дороги», «Перелуння» (64 пісні на її вірші), «Мелодійні грона», «Просвітянські будні і свята», «Українську святиню українському народу», «Камертон чистих дум», «Стежками дарованих літ» та інші. Ведуча сторінок «Медична абетка» в газетах: міській «Тернопіль вечірній», районній «Подільське слово»; «Обрії Просвіти» в обласній газеті «Вільне життя Плюс», входила до редакційної ради енциклопедичного словника «Тернопільщина» (2002–2006).