Холоша
Володимир Іванович
Міністр України в справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1995–1996),
голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (2010–2014), кандидат економічних наук
За значний особистий внесок у реалізацію державної політики щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного й природного походження, мужність, самовідданість, високий професіоналізм, виявлені під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, вагомі трудові досягнення в реалізації важливих соціальних і природоохоронних державних програм, зразкове виконання службового обов’язку нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (2001), ІІ (2006) та І (2011) ступенів.
Життєвий шлях Володимира Івановича Холоші як державного діяча та фахівця з безпеки використання атомної енергії пов’язаний із Чорнобилем. За його безпосереднього керівництва формували нормативно-правову базу, програмні засади й реалізували заходи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Від часу створення брав активну участь у становленні та розбудові Міністерства надзвичайних ситуацій України, а також у формуванні державної політики з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
|
Народився 1 серпня 1955 р. в с. Старий Іржавець Оржицького району Полтавської області. Закінчив середню школу із золотою медаллю. У 1972 р. вступив до Київського політехнічного інституту, де отримав кваліфікацію інженера-теплоенергетика з автоматизації. У 1993 р. здобув другу вищу освіту, закінчивши Київський державний економічний університет за спеціальністю «Економіка та управління виробництвом».
Після закінчення інституту в 1978 р. Володимир Іванович почав працювати на Чорнобильській АЕС. Пройшов шлях від чергового електрослюсаря до начальника зміни атомного енергоблоку. У 1985 р. обраний заступником секретаря парткому Чорнобильської АЕС, у 1987 р. — секретарем парткому ВО «Комбінат». З 1991 р. — заступник генерального директора з кадрів і соціальних питань НВО «Прип’ять».
Час професійного зростання Володимира Івановича збігся з великим випробуванням не лише для фахівців енергетики України, а й для всієї держави. Йому з колективом довелося долучитися до подолання наслідків аварії на ЧАЕС та вирішувати великий комплекс завдань із забезпечення безпеки радіаційно небезпечних об’єктів Чорнобильської зони відчуження, а також соціально-економічних — для допомоги мешканцям та учасникам ліквідації аварії. У 1992 р. В. І. Холоша призначений заступником міністра в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. У 1995 р. — в. о. міністра, наступного року — міністр України в справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З 1997 р. обіймав посади першого заступника міністра, заступника міністра, начальника державного департаменту — адміністрації зони відчуження й зони обов’язкового відселення, першого заступника начальника держдепартаменту, заступника міністра з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. У 1999 р. захистив кандидатську дисертацію з економічних наук. Упродовж 2010–2014 рр. Володимир Іванович очолював Державне агентство України з управління зоною відчуження. Був членом Національної комісії з радіаційного захисту населення України.
За цикл досліджень, розроблений задля впровадження технології організації та управління будівництвом в умовах підвищеного радіаційного впливу, Володимир Іванович Холоша в складі колективу авторів відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки (2000). Також нагороджений орденом «Знак Пошани» (1989), почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України й іншими відомчими відзнаками.
|