|
Рум’янцев
Юрій Володимирович
Професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії, доктор медичних наук, професор, полковник медичної служби у відставці
За вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності й безпеки України, зразкове виконання військового обов’язку присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2006). За значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виявлені самовідданість і високий професіоналізм, багаторічну плідну громадську діяльність нагороджений орденом Данила Галицького (2016).
Народився 14 липня 1957 р. в с. Оленіно Тверської області (РФ). У 1977 р. закінчив Ржевське медичне училище, був фельдшером під час строкової морської служби, а вже після неї вступив до Ленінградської військово-медичної академії, яку закінчив у 1984 р. Пройшов практику на підводному човні, здобув навички військового лікаря на кораблі ВМС.
З 1984 до 1993 рр. Юрій Рум’янцев працював у Київському вищому військово-морському училищі лікарем-спецфізіологом і викладачем кафедри облаштування та живучості корабля. Досліджував і викладав легководолазну підготовку офіцерів військово-морських сил,
|
елементи живучості корабля. У 1994 р. закінчив аспірантуру при УНДІ урології та нефрології АМН України.
В Українській військово-медичній академії (УВМА) від першого дня заснування в 1993 р. Юрій Володимирович обіймав посади від викладача до начальника кафедри фізіології військової праці, начальника навчального й науково-організаційного відділу, заступника та начальника Військово-медичного інституту, а також виконував обов’язки начальника академії. З 2017 р. — професор кафедри військової терапії. Крім того, із 1992 р. надавав методичну допомогу під час створення військово-медичного відділення при УДМУ імені О. О. Богомольця. Особисто опікувався ліцензуванням та акредитацією УВМА за IV рівнем. Надалі під керівництвом Юрія Володимировича академія отримала право готувати іноземних фахівців. Особисто з колективами кафедр розробляв професійний стандарт офіцера тактичного та оперативно-тактичного рівня ЗС України, брав участь у створенні музею УВМА.
У 1986 р. організовував медичний супровід водолазних спусків у складі загону з обстеження гідроспоруд атомної станції під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Наукові інтереси пов’язані з нефрологією (впровадження методу оксигенобаротерапії в практику лікування нефрологічних хворих) та організацією освітнього процесу у вищих медичних (фармацевтичних) закладах освіти. У доробку має понад 173 наукові праці, зокрема 5 монографій, 4 підручники, 14 навчальних та 3 навчально-методичних посібники,
5 методичних рекомендацій, а також 4 патенти України на винаходи. Юрій Рум’янцев був членом фахової та експертної рад «Військові науки» при ДАК України, головою, а нині — заступник голови спеціалізованої вченої ради УВМА. Працює в складі робочих груп із вдосконалення системи підготовки кадрів ЗС України. Один із розробників системи підготовки санітарних інструкторів, фельдшерів та офіцерів запасу медичної служби. Член редколегій журналів «Військова медицина України», «Кардиология: от науки к практике», збірника наукових праць УВМА «Проблеми військової охорони здоров’я».
За роки служби одержав чимало нагород: відзнака МО України «Ветеран військової служби», знак «Доблесть і честь», нагрудні знаки «За зразкову службу», «Петро Могила». За участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відзначений медаллю «За бойові заслуги», орденами «За гуманність та милосердя» та «Герой Чорнобиля».
Дружина Наталія — медична сестра Національного військово-медичного клінічного центру. Разом виховали доньок Катерину, підполковник медичної служби, та Юлію.
Життєве кредо: «Кожен сам творець своєї долі».
|
