Мацевитий
Юрій Михайлович
Почесний директор Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України,
академік НАН України, доктор технічних наук, професор,
почесний громадянин м. Харкова
За визначні особисті заслуги в розвитку вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2008). За значний особистий внесок у розвиток науки, створення національних наукових шкіл присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1996).
Юрій Михайлович Мацевитий — видатний учений у галузі теплофізики, енергомашинобудування й моделювання теплових процесів. Народився 24 лютого 1934 р. в с. Брянський рудник Стаханівського району Луганської області. Після закінчення в 1957 р. інженерно-фізичного факультету Харківського політехнічного інституту працював на кафедрі турбінобудування. З 1972 р. Юрій Михайлович працює в системі НАН України керівником відділу моделювання теплових і механічних процесів (нині — відділ моделювання та ідентифікації теплових процесів) Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного. Упродовж 1996–2016 рр. очолював інститут, а нині — його почесний директор.
Наукові надбання вченого охоплюють понад 400 праць, серед яких 22 монографії та більше ніж 100 винаходів. Підготував
|
30 кандидатів і 12 докторів наук. Розвинув теорію обернених задач теплопровідності. У 1984 р. за цикл робіт «Моделювання теплових полів в енергетиці» удостоєний премії НАН України імені Г. Ф. Проскури. За роботи з розвитку теорії обернених задач теплопровідності того ж року одержав Державну премію СРСР. Його монографію «Обернені задачі теплопровідності» відзначили премією НАН України імені В. І. Толубинського (2004).
Під його керівництвом проведені розробки, пов’язані з дослідженнями відповідальних елементів конструкцій енергетичних машин, що працюють в екстремальних умовах. Виконано цикл досліджень із підвищення енергоефективності турбоустановок ТЕС і ТЕЦ, який удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки.
Тільки протягом останнього десятиліття Ю. М. Мацевитий ініціював низку важливих для країни проєктів: інтенсифікація взаємодії НАНУ з промисловістю; розвиток плазмових НВЧ-технологій заміщення природного газу й нафти на ТЕЦ низькосортним вугіллям; розвиток ядерно-водневої енергетики; розвиток малої гідроенергетики Карпатського регіону; упровадження ідеології «промислового симбіозу» (з науковцями Данії) задля створення на базі техногенно напружених регіонів екотехнополісів; розвиток вітроенергетики; забезпечення надійності функціонування космічних об’єктів. Ю. М. Мацевитий також бере участь у розв’язанні стратегічних проблем енергетики, зокрема щодо використання нетрадиційних та відновних джерел енергії: вітру (залучався до підготовки «Дорожньої карти комплексного розвитку вітроенергетики та машинобудування України»); малих річок; сонця; геотермального тепла землі; регенерації енергії з використанням теплонасосних технологій. Інноваційні пропозиції вченого викладено в монографії «Наука и инновации. Путь к успеху» (в співавт., 2015 р.).
Для відбудови інфраструктури Донбасу запропонував: використання тепла териконів; одержання теплової енергії за допомогою геліоколекторів; гаряче водозабезпечення шахт і пов’язаних із ними споруд через утилізацію низькопотенціального тепла шахтної води й вентиляційних викидів.
Наукову й науково-організаційну роботу Ю. М. Мацевитий поєднує з педагогічною діяльністю. Велику увагу приділяє інтеграції науки й освіти. За його сприяння створено Академічний науково-освітній комплекс «Ресурс» для підготовки наукових кадрів від шкільної лави до аспірантури й докторантури та організовано науковий парк «Наукоград-Харків», президентом якого він є.
Цікавиться живописом, пише вірші, майстер спорту СРСР з альпінізму, президент Харківської федерації альпінізму і скелелазіння (2000–2008).
|