|
Малиш
Олександр Олексійович
Голова Всеукраїнської громадської організації імені М. І. Пирогова
«Військова медицина України»,
голова комітету Громадської ради при Міністерстві
оборони України з питань медичного забезпечення
Військовий лікар-організатор Олександр Олексійович Малиш 50 років на службі у збройних силах. Його досвід з організації медичного забезпечення військ допоміг багатьом із тих, чиїм керівником він був, стати поважними професорами, докторами медицини. Та головне його досягнення — збереження санітарно-гігієнічної та протиепідемічної служби ЗС України.
Народився 9 вересня 1950 р. в с. Олексіїво-Орлівка Шахтарського району Донецької області. Вищу освіту здобув у Ленінградській військово-медичній академії, яку закінчив за спеціальностями: «Лікувально-профілактична справа» (1976) та «Організація медичного забезпечення» (1986). Одержав дві вищі лікарські категорії: з організації медичної служби й гігієни військової праці.
Упродовж 1970–2005 рр. О. О. Малиш служив у ЗС СРСР та України, де пройшов шлях до заступника начальника медичної служби МО Узбекистану. У 1989 р. організовував медичне забезпечення виводу військ із ДРА на Кушкінському лікувально-евакуаційному напрямі. В Україні спочатку був начальником медичної служби 1 Армії. Після цього три роки очолював НДУ НДІ проблем військової медицини, де відпрацював структуру й створив
|
НДУ будівництва та розвитку військово-медичної служби ЗСУ. У цей період брав участь у командно-штабних навчаннях у ГВМУ МО України як начальник медичної служби фронту й показував підлеглим, що в медичному забезпеченні військ головне — професійне адміністрування. Автор 25 наукових публікацій, керівник 5 НДР та відповідальний виконавець понад 10. У межах цього НДУ в часи служби О. О. Малиша працювали майбутні лідери військової освіти й науки держави. Звідти майже весь нинішній керівний професорсько-викладацький склад Української військово-медичної академії.
До 2008 р. Олександр Олексійович служив у Харківській медичній академії післядипломної освіти заступником завідувача кафедри медицини невідкладних станів, медицини катастроф та військової медицини.
Нині працює лікарем із гігієни праці санітарно-епідеміологічного управління МО України. Військовий пенсіонер. Головує в комітеті Громадської ради при МО України з питань медичного забезпечення. Створив та очолює ВГО імені М. І. Пирогова «Військова медицина України».
О. О. Малиш спрямовує зусилля на організацію участі військово-медичної громадськості в удосконаленні медичного забезпечення ЗС України та відкриття світові правди про національно-культурну належність медиків-українців. Ініціатор відкриття пам’ятника патріархові української медицини Є. Й. Мухіну, якому присвятив монографію «Є. Й. Мухін та воєнно-польова хірургія».
За багаторічну службу й активну громадську діяльність нагороджений медаллю «За відзнаку у військовій службі» (1989), відзнакою за службу в Афганістані, знаком «За сприяння Повітряним силам Збройних сил України» (2013), багатьма відзнаками СРСР, МО України.
Олександр Олексійович з дружиною Тетяною Олександрівною виховали дочку Злату та сина Олеся. Його кредо: «Велич і слава України — у великих справах її людей».
|
