Кучерепа
Микола Михайлович
Професор кафедри історії України та археології Волинського національного університету
імені Лесі Українки,
кандидат історичних наук, професор
За вагомий особистий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу у зв’язку із 75-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор відзначений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2008).
Видатний науковець Микола Михайлович Кучерепа багато зробив для вивчення історії українсько-польських відносин ХХ століття. Він створив власну однойменну історичну школу, організував низку міжнародних наукових семінарів, участь у яких брали відомі вчені з України, Польщі, США, Німеччини, Канади й Франції і підготував одинадцятьох кандидатів наук.
Народився 1953 р. в м. Луцьк. Протягом 1971–1976 рр. навчався на історичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Починаючи професійний шлях,
М. М. Кучерепа працював на вчительській і профспілковій стезі. Також навчався в аспірантурі Львівського університету. У 1984–1991 рр. — асистент, а з 1991 до 1993 рр. — старший викладач Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З 1993 р. —
|
доцент, а з 2003 р. — професор. Протягом 2005–2007 рр. був проректором із міжнародних зв’язків Волинського державного університету імені Лесі Українки. У цьому ж виші у 2008–2009 рр. очолював кафедру культурології та менеджменту соціокультурної діяльності. Нині викладає на кафедрі історії України та археології і Волинській православній богословській академії.
Микола Михайлович стажувався за кордоном — в Інституті історії Польської академії наук та Інституті політичних досліджень ПАН (Варшава). Входить до спеціалізованої вченої ради Волинського національного університету імені Лесі Українки й бере участь у засіданнях спеціалізованих учених рад інших закладів вищої освіти. Виступає рецензентом та офіційним опонентом під час захисту кандидатських дисертацій з історії.
У 2003 р. — член робочої групи експертів для досліджень трагічних подій на Волині в 1943–1944 рр. при Раді національної безпеки та оборони України. Готує пропозиції щодо офіційної оцінки цих подій у контексті утвердження принципів взаємної поваги й толерантності в українсько-польських відносинах.
Як проректор із міжнародних зв’язків сприяв входженню Волинського державного університету імені Лесі Українки в міжнародний та європейський навчальний, науковий і економічний простори. За його ініціативи налагодили співпрацю з багатьма закордонними навчальними закладами й науковими установами.
У його доробку — понад 300 наукових публікацій, зокрема монографії, навчальні посібники та методичні розробки.
Микола Михайлович очолює навчально-наукову лабораторію «Центр українсько-польських досліджень», редакційно-видавничу групу «Науковий центр історичних студій Волині». Редактор наукового збірника «Україна — Польща: важкі питання» та член інших редакційних колегій.
Знаходить час і для громадської діяльності. Є головою Волинської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, членом Національної спілки краєзнавців України та Українського історичного товариства. Постійно виступає перед громадськістю з лекціями на історичну тематику.
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України, почесними грамотами Волинської облдержадміністрації, Волинської обласної і Луцької міської рад, багатьма медалями, дипломами та іншими відзнаками.
З дружиною Надією, викладачем хімії, виховали двох дочок: Наталія — лікар-невролог, Софія — кандидат історичних наук і викладачка універ-
ситету. Вони подарували трьох онуків й онуку.
|