|
Козир
Петро Григорович
Начальник головної контрольно-ревізійної інспекції Міністерства оборони України (1993–1997),
військовий прокурор Військово-Морських сил України (1999–2000),
військовий прокурор Південного регіону України (2000–2002),
начальник Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України (2003–2004),
генерал-майор юстиції у відставці
Сорок років Петро Григорович присвятив військовій справі. Працюючи в органах військової прокуратури, забезпечував правопорядок в армії, розслідування військових злочинів, був на варті воєнної безпеки держави.
Народився він у післявоєнні часи, 2 червня 1949 р. на Поліссі, у с. Варовичі Київської області.
Здобути вищу освіту з першої спроби не вийшло, тож протягом двох років опановував професію будівельника у Київському будівельному управлінні № 32.
Після строкової військової служби спочатку у м. Мерефі Харківської області, а потім у м. Донецьку він вступає до Новосибірського вищого військово-політичного училища.
Далі чоловічий характер загартовується самою природою: не кожному до снаги витримати майже цілорічну зиму із лютими морозами 50 °C. П. Г. Козир очолює у Заполярному Норильську комсомольський комітет
|
Окремого радіорелейного центру, пізніше протягом п’яти років виконує обов’язки заступника начальника радіорелейного відділення з політичної частини у Єнісейську Красноярського краю. Здобув вищу юридичну освіту у Красноярському державному університеті. 1983 р. стає новою віхою в біографії — розпочинається служба в органах військової прокуратури: спочатку слідчим у Новосибірському гарнізоні, далі слідчим-керівником пересувної криміналістичної лабораторії та помічником прокурора Барнаульського гарнізону, а згодом і старшим помічником прокурора Сибірського військового округу. На цьому життя й кар’єра в Росії завершується: у 1989 р. П. Г. Козир повертається до рідної України, де обіймає посаду військового прокурора відділу військової прокуратури Київського військового округу.
З проголошенням Україною незалежності, завдяки чималому досвіду, Павло Григорович очолює правовий відділ Міністерства оборони України, який стане базою для виникнення юридичної служби ЗСУ. А в лютому 1993 р. ініціює утворення Головної контрольно-ревізійної інспекції з метою контролю за дотриманням законодавства у збройних силах, зокрема й щодо фінансово-господарської діяльності. Керівником відомства міністр оборони України призначає ініціатора структури. Під час збройного конфлікту на теренах колишньої Югославії П. Г. Козир неодноразово перебував у миротворчих підрозділах ЗСУ.
З 1997 р. генерал-майор юстиції повертається до лав військової прокуратури й працює на високих керівних посадах. Спочатку обіймав посаду заступника начальника Головного управління військових прокуратур — начальника управління нагляду за дотриманням та застосуванням законів у Збройних силах України та інших військових формуваннях Генеральної прокуратури України. Далі він призначений військовим прокурором Військово-Морських сил України, військовим прокурором Південного регіону України, а згодом — начальником Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України. У 2002–2003 рр. працював у Адміністрації Президента України на посаді заступника керівника Головного управління з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів — керівника управління з питань судової реформи та зв’язків з органами прокуратури і юстиції. У 2004–2005 рр. П. Г. Козир виконував обов’язки радника міністра оборони України. У січні 2005 р., після багаторічної вірної служби країні, пішов у відставку за станом здоров’я.
Своїм професійним досягненням Петро Григорович завдячує міцному сімейному тилу — дружині Вірі Миколаївні, з якою разом виховали двох дітей. Радіють успіхам чотирьох онуків.
|
