|
Дзюбак
Микола Павлович
Заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України
з питань міжнародного військового співробітництва та миротворчих операцій
(1997–2000),
військовий аташе в Республіці Болгарія та в Республіці Македонія за сумісництвом (2000–2004),
генерал-майор
Професіоналу військової справи Миколі Павловичу Дзюбаку судилося вирішувати найскладніші завдання: він один із перших приїхав на ліквідацію аварії на ЧАЕС, а згодом як військовий аташе брав участь у міжнародних миротворчих операціях упродовж одного з найскладніших у новітній історії Європи македонського конфлікту на Балканах. На всіх етапах свого шляху — взірець вірності присязі, виконання військового обов’язку й служіння інтересам рідного народу.
Народився 9 квітня 1947 р. в м. Ярмолинці Хмельницької області. Здобув вищу освіту у Червонопрапорній Військовій академії хімічного захисту ім. маршала Радянського Союзу С. К. Тимошенка в м. Москва за спеціальністю «Командна кваліфікація, оперативно-тактична» (1981). Крім того, закінчив курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних сил СРСР (1991), навчався в Гарвардському університеті США (1997) та Міжнародному національному університеті Академії «ПЛАТО» в м. Софія (Болгарія) за спеціальністю «Міжнародна безпека та інформація» (2000–2004).
З 1968 до 1992 рр. проходив службу в Збройних силах СРСР на командних посадах хімічних військ: взводу, роти, штабу загальновійськової і танкової дивізії, а далі — армії та округу. Остання посада — начальник хімічних військ Ставки Верховного Головнокомандування на Далекому Сході.
У період із 13 до 28 травня 1986 р. Микола Павлович брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС. Був в оперативній групі хімічних військ МО СРСР у десятикілометровій зоні (м. Прип’ять). Під його керівництвом здійснювали радіаційну розвідку місцевості й маршрутів, прогнозування та оцінювання радіаційного становища. Встановлювали кордони й зони радіаційного забруднення, розробляли картографічні схеми. Також виконували складні завдання, пов’язані з дозиметричним контролем військової техніки, спеціальним обробленням особового складу, озброєння й техніки, яка побувала в забруднених районах.
З проголошенням незалежності України Микола Дзюбак присягнув на вірність українському народові та з 1992 р. служив на командних посадах у Генеральному штабі Збройних сил України: начальником відділу й начальником штабу — першим заступником начальника Головного управління військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС України. У 1997 р. призначений заступником начальника Генерального штабу Збройних сил України з питань військового співробітництва та миротворчих операцій — заступником голови Національного комітету з питань озброєння та роззброєння.
З 2000 до 2005 рр. служив у Головному управлінні розвідки МО України. У цей період був військовим аташе з питань оборони при посольствах України в Болгарії та Македонії за сумісництвом. Надалі очолював управління міжнародного співробітництва Міністерства надзвичайних ситуацій України. Протягом 2008–2013 рр. — начальник служби охорони та безпеки КП «Київський метрополітен».
Генерал-майор М. П. Дзюбак брав участь у підготовці й проведенні бойових дій на Балканах за участі українського контингенту миротворчих сил під егідою ООН та НАТО (Словенія, 1997). Брав безпосередню участь в організації підготовки й проведенні військових операцій проти терористичних албанських угруповань у Республіці Македонія у 2001–2002 рр.
Микола Павлович зробив вагомий внесок у відновлення миру й стабільності в цьому регіоні: організував ефективну допомогу збройним силам Македонії із забезпечення їхніх підрозділів озброєнням і військовою технікою з України. Перебування в цей час у Болгарії і Македонії стало серйозним випробовуванням та перевіркою рівня підготовки офіцерів розвідки, застосування ними неординарних прийомів та способів виконання поставлених керівництвом ГУР завдань. В армії Македонії фактично не було авіації, бракувало важкої зброї та бойової техніки. Після отримання посвідчення військового аташе в Македонії за участі Миколи Павловича було узгоджено план військово-технічної співпраці між МО України та МО Македонії, який підписало військове керівництво обох держав. За цим планом військовий аташе при Посольстві України генерал-майор
М. П. Дзюбак зустрів і передав македонській армії чотири
|
вертольоти Мі-8МТ та два вертольоти Мі-24В. Їх переозброїли й підготували до бойових завдань. Ситуація, яка склалася в цей період, вимагала посиленого інформаційного забезпечення на рівні міністрів оборони й вищого керівництва України та Македонії. Апарат ВАТ налагодив взаємини як із Генеральним штабом та Міністерством оборони Македонії, так і з командирами підрозділів сухопутних військ та військово-повітряних сил. З дозволу керівництва армії Македонії М. П. Дзюбак багато разів брав участь у рекогностуванні районів бойових дій разом із військовими аташе інших країн.
На прохання македонської сторони за добу Микола Павлович на аеродромі Петровац організував зустріч українського військово-транспортного літака ІЛ-76 з усім необхідним війсьовим озброєнням, а згодом двох бойових вертольотів Мі-24В. В аеропорт прибуло керівництво МО України на чолі з міністром Олександром Кузьмуком і Прем’єр-міністр Македонії Любчо Георгієвський. Така увага найвищого керівництва Македонії підкреслила надважливість поставки авіації з України, яка становила основу авіаційного угруповання в районі бойових дій.
Завдяки ударам української військової авіації в червні 2001 р. вдалося повністю
заблокувати район, у якому були розташовані албанські бойовики. 13 серпня 2001 р. Рамкову угоду про мирне врегулювання конфлікту підписало керівництво Албанії та Македонії в присутності значної кількості послів і військових аташе країн НАТО.
27 серпня 2001 р. НАТО розгорнуло в Македонії операцію «Збір урожаю», метою якої було зібрати в бойовиків зброю і знищити її. До операції долучилося майже 4600 військовослужбовців із 13 країн альянсу, які входили до багатонаціональної бригади під командуванням Великої Британії. Проте албанські бойовики здали мізерну кількість зброї. Тож продовження постачання української військової техніки й озброєння до Македонії надалі перейшло в контекст формування національної стратегічної балканської політики України задля протидії міжнародному тероризму.
Окрім участі у врегулюванні конфлікту в Македонії, військовий аташе генерал-майор М. П. Дзюбак сприяв розвиткові військово-морської співпраці між ВМС України та ВМС Болгарії. Багато разів організував зустрічі кораблів ВМС України на військово-морських базах Болгарії, налагодив взаємодію з керівництвом Генерального штабу й Міністерством оборони Болгарії з питань міжнародних військово-морських навчань.
За мужність і відвагу, зразкове виконання військового обов’язку та високу професійну підготовку Микола Павлович Дзюбак нагороджений орденами «За службу Родине в ВС СССР» (1990) і «За вірну службу під прапорами» І ступеня від Президента Болгарії (2004), відзнакою Президента України «За бездоганну службу» ІІІ ступеня (1999), почесними відзнаками «Доблесть і честь» МО України (2004), ГУР МО України (2007) та МНС України (2008), а також 31 медаллю.
|
