|
Гречанінов
Вадим Олександрович
Почесний президент Атлантичної ради України, голова наглядової ради Інституту міжнародних досліджень та оборонної політики,
генерал-майор у відставці, кандидат військових наук,
доцент, дійсний член Академії інженерних наук України, дійсний член Аерокосмічної академії України
Основний напрям роботи в державних органах, науковій та громадській діяльності генерала Вадима Олександровича Гречанінова пов’язані зі створенням національної системи безпеки України. На зорі незалежності він долучився до розбудови Збройних сил України, очолив Центр оперативно-стратегічних досліджень, потім був помічником із військової політики перших трьох міністрів оборони України, а далі й Президента України Леоніда Кучми.
Активно долучився до створення Генеральної військової інспекції при Президентові України. Під його керівництвом і за безпосередньої участі розробляли першу Концепцію оборони й будівництва ЗСУ та Воєнну доктрину України.
Народився 25 квітня 1934 р. в м. Вінниця. У 1952 р. вступив до Харківського військового авіаційного училища льотчиків імені С. І. Грицевця, яке закінчив у 1955 р. та залишився працювати в училищі штурманом-інструктором. У 1961 р.
|
Вадим Олександрович продовжив службу старшим штурманом командного пункту Туркестанського військового округу. Згодом він вступив і закінчив Військову командну академію протиповітряної оборони в м. Твер (м. Калінін). Після цього очолював штаб винищувального авіаційного полку Ленінградського військового округу в Північній Карелії та штаб дивізії ППО Ленінградського військового округу Архангельської області.
Упродовж 1973–1975 рр. В. О. Гречанінов навчався в Академії Генерального штабу СРСР у м. Москві. Здобувши оперативно-стратегічну освіту, отримав спрямування до Білорусі, де обіймав посаду начальника штабу корпусу ППО Білоруського військового округу в м. Барановичі та штабу окремої армії ППО Білоруського військового округу в м. Мінськ. У 1978 р. йому присвоєно звання генерал-майора авіації.
У 1980 р. у зв’язку з широким реформуванням збройних сил Вадима Олександровича перевели до м. Харкова, де протягом одинадцяти років він керував кафедрою оперативного мистецтва й тактики Військової інженерної академії ППО. У 1983 р. отримав науковий ступінь кандидата військових наук, а у 1985 р. йому присвоїли вчене звання доцента.
В перший рік незалежності Верховна Рада України запросила Вадима Олександровича до м. Києва для роботи зі створення Міністерства оборони України. У 1991–1992 рр. він очолював Центр оперативно-стратегічних досліджень Міністерства оборони України. У 1992 р. В. О. Гречанінов обійняв посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України, заступника голови Національного комітету з роззброєння при Міністерстві закордонних справ України. Упродовж 1993–1994 рр. був помічником міністра оборони України з військової політики. У той самий час отримав членство у двох академіях — Академії інженерних наук України та Аерокосмічній академії України.
З 1994 р. Вадим Олександрович очолив Атлантичну раду України. У 1996 р. звільнений у відставку за віком у званні генерал-майора та призначений керівником групи військових експертів Українського центру економічних і політичних досліджень. Упродовж 1992–2010 рр. проводив активну роз’яснювальну роботу та виступав із публікаціями в ЗМІ щодо переваг України відносно інтеграції в європейське та євроатлантичне співтовариство і реалізації її національних інтересів в рамках євроатлантичних структур. У 1995 р. вийшла його книжка «Україна — держава ще не здійснених мрій», у 2002 р. — монографія «Цивільно-військові відносини в Україні».
Нелегкі будні військової служби завжди поділяє з Вадимом Олександровичем його дружина — Гречанінова Валентина Олександрівна. Разом виховали сина Ігоря, який пішов із життя у 2015 р.
|
