Гелебан
Іван Іванович
Директор Одеської філії
ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція»,
полковник служби цивільного захисту у відставці
За значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, самовідданість і високий професіоналізм, багаторічну плідну громадську діяльність та у зв’язку з тридцятими роковинами Чорнобильської катастрофи нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2016).
Понад тридцять років І.І. Гелебан присвятив службі в пожежній охороні. Він був одним із шести працівників Державної пожежної охорони від Львівської області, які в перші травневі дні брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, і єдиним, хто залишився на службі, яку продовжив на керівних посадах органів держпожнагляду МНС України у Львівській, Закарпатській, Запорізькій та Одеській областях.
Народився 31 березня 1962 р. в с. Олександрівка Хустського району Закарпатської області. У 1982 р. закінчив Львівське пожежно-технічне училище МВС СРСР. Здобув дві вищі
|
освіти: за спеціальностями «Промислове та цивільне будівництво» у Львівському політехнічному інституті (1993) та «Державне управління» в Одеському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України (2011). Продовжує наукову роботу в ад’юнктурі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Після закінчення училища працював начальником караулу в пожежній частині Львова. Упродовж 1985–1994 рр. обіймав посади інспектора, старшого інспектора та старшого інженера груп держпожнагляду самостійних воєнізованих пожежних частин МВС у м. Львові. У період із 2001 до 2011 рр. — в управліннях із пожежної безпеки Львівської, Закарпатської та Одеської областей. Після цього очолив Головне управління Держтехнобезпеки в Запорізькій області, а за рік — в Одеській. Після реорганізації у 2013 р. МНС в ДСНС України зарахований до її кадрів. У 2016 р. пішов у відставку та очолив Одеську філію Інституту «НДІпроектреконструкція».
І.І. Гелебан — учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії. Перебував у зоні з 18 до 25 травня. Яскравим прикладом героїзму й відданості справі стала його участь у подіях, які відбувалися в ніч із 22 на 23 травня. Тоді разом з іншими офіцерами він виїхав на пожежу кабелів головних циркуляційних насосів між третім і четвертим енергоблоками ЧАЕС. Критичність ситуації полягала в тому, що пожежа могла перекинутися на третій енергоблок. Гасіння ускладнювалося високим рівнем радіації, складним плануванням приміщень і кабельних тунелів, а також несправним протипожежним водопроводом. На місці пожежі було 60 пожежних машин і перебували 282 людини. Щоб мінімізувати опромінення особового складу, у пожежну розвідку вирушила група дозиметричного контролю, у складі якої — старший лейтенант внутрішньої служби І.?І. Гелебан. Саме вони проклали магістральну рукавну лінію, зійшли на четвертий поверх третього енергоблоку й виявили там джерело пожежі. Професійність, оперативність та сміливість дій групи попри ризик для життя дали змогу чітко визначити напрям пожежі, безпечні шляхи підходу до неї і спочатку локалізувати, а потім — ліквідувати її, запобігши повторному вибухові.
За час служби відзначений багатьма нагородами: ювілейною медаллю «70 років Збройних сил СРСР», медаллю «За бездоганну службу» III ступеня, нагрудним знаком МВС України «За заслуги», відзнакою МНС України «За відвагу в надзвичайній ситуації» ІІ ступеня, нагрудним знаком «За заслуги Держпожбезпеки» І ступеня, знаком народної пошани «Орден — Герой Чорнобиля» та багатьма іншими.
Разом із дружиною Катериною Юріївною виховують доньку Софію.
|