|
Булавинець
Василь Ярославович
Проректор з питань
соціально-економічного розвитку Тернопільського національного економічного університету
За значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений будівельник України» (2020).
Народився 25 грудня 1963 р. в с. Кропивник Калуського району Івано-Франківської області в селянській родині. Хист до будівництва виявився в нього змалку, коли разом із молодшими братами майстрували на батьківському подвір’ї. Завдяки працелюбності й наполегливості в майбутньому здобув добру освіту й побудував кар’єру.
У 1979 р. вступив до професійно-технічного училища № 7 м. Калуша, де опанував фах столяра-паркетника. Уже в перший рік навчання став найкращим серед однокурсників, здобувши перемогу в конкурсі «Найкращий у професії». Окрім навчання в училищі, активно займався спортом та був учасником чемпіонатів із дзюдо, де виборював призові місця.
Трудову діяльність розпочав у 1982 р. столяром четвертого розряду на Калуській харчово-смаковій фабриці. Згодом
|
працював столяром-теслярем на комбайновому заводі в м. Тернополі.
Упродовж 1986–1990 рр. здобував вищу економічну освіту в Тернопільському інституті народного господарства. У студентські часи брав участь у профспілковій роботі.
Після завершення навчання В.Я. Булавинець обійняв посаду економіста відділу постачання Тернопільського фінансово-економічного інституту й весь подальший шлях присвятив служінню альма-матер. З 1991 до 2007 рр. працював старшим товарознавцем відділу постачання, а у 2007 р. очолив відділ постачання управління соціально-економічного розвитку й комунального господарства. З 2008 р. — проректор із питань соціально-економічного розвитку Тернопільського національного економічного університету.
Попри економічну освіту захоплення будівництвом залишилося наріжним каменем у житті Василя Ярославовича й вилилося в ініціативу створювати сучасні навчальні та інфраструктурні об’єкти. Під його керівництвом в університеті збудували нову бібліотеку, облаштували виставкову залу, зал електронних ресурсів, зал засідань ученої ради, зал дипломатичних міжнародних протоколів та зимовий сад. Нині навчальні аудиторії переобладнують під наукові майданчики з вільним плануванням простору й потрібним технічним обладнанням.
Як спортсмен, кандидат у майстри спорту В.Я. Булавинець приділяє значну увагу розвитку спорту в університеті. На території ТНЕУ створили два спортивних майданчики, міжобласний центр підготовки спортсменів та зал для тренувань із боксу й східних єдиноборств.
Дбає Василь Ярославович і про створення належних умов життя для студентів і працівників університету. У студмістечку завершують будівництво дев’ятиповерхового гуртожитку, а його територію роблять комфортнішою. Сам же ТНЕУ розвивається як «зелений університет».
За самовіддану й плідну працю, високу професійну майстерність, значний внесок у становлення та розвиток університету В.Я. Булавинець нагороджений численними подяками ТНЕУ. За розвиток олімпійського руху одержав подяку Національного олімпійського комітету України (2012). За багаторічну сумлінну працю, зміцнення авторитету вищого навчального закладу та його розбудову присвоєно звання «Почесний працівник університету» (2016).
У житті завжди поряд із Василем Ярославовичем і всіляко його підтримують дружина Вікторія Михайлівна та діти — син Олександр і донька Світлана. Також він щасливий дідусь, має двох онучок. Його життєвим кредо став вислів Оноре де Бальзака: «Щоб дійти до мети, передусім треба йти».
|
