|
Біляк
Степан Томович
Засновник і директор
«Клініки Біляка»,
голова громадської організації та благодійного фонду
«Рада захисту прав пацієнтів», кандидат медичних наук, член Національної спілки журналістів України, протоієрей Православної
церкви України
За заслуги в розвитку охорони здоров’я, упровадження й розробку нових методів діагностики та лікування, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України» (1999).
Степан Томович Біляк — відомий хірург-уролог, засновник «Клініки Біляка», громадський активіст та настоятель храмів Святого Архідиякона Стефана й Святого Агапіта Печерського. Перший в Україні запровадив у практику лапароскопічну методику оперативного лікування хірургічних, урологічних та гінекологічних операцій, яка стала революцією у світовій хірургії.
Народився 8 лютого 1944 р. в с. Горінчове Хустського району Закарпатської області в сім’ї хліборобів. У 1961 р. вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету. Дитяча мрія Степана Томовича — стати лікарем — здійснилася в 1967 р. Отримавши диплом лікаря-лікувальника, поїхав за направленням до Міжгірської центральної районної лікарні, де впродовж трьох років працював хірургом й анестезіологом. Потяг до науки й бажання підвищувати фаховий рівень привели до аспірантури на кафедрі шпитальної та загальної хірургії Ужгородського державного університету — до відомого в краї і за його межами професора Олександра Фединця.
Новою віхою для Степана Біляка стала організація міжрайонного урологічного відділення в м. Новий Розділ Львівської області, яке він й очолив. У його межах лікар розробив метод гідростатичного гемостазу для аденомектомії і застосував його на практиці, що дало змогу без ушивання капсули простати зупиняти кровотечу й зашивати сечовий міхур наглухо, тобто — проводити одномоментну аденомектомію навіть у важких хворих. Ця методика значно скоротила перебування пацієнтів у лікарні, а також реабілітаційний період. Тож зекономлено значні кошти.
Через три роки Степан Томович повернувся до рідного краю на Закарпаття, без якого життя вважав неповним. Приїхав у 1977 р. з дружиною Тамарою, яку вважає своїм оберегом.
У 1979 р. методику гідростатичного гемостазу презентував на кафедрі урології Ленінградського державного інституту для вдосконалення лікарів у присутності завідувача кафедри професора Олега Тіктінського та 47 лікарів-урологів з усіх куточків СРСР. Професор Тіктінський цю методику назвав «Ужгородською», її розглянули на з’їзді урологів РРФСР у теперішньому Єкатеринбурзі. Степан Біляк був членом делегації від України, яку очолював академік Олександр Возіанов.
Після курсів підвищення кваліфікації з урології в Ленінграді й Москві Степан Томович проводив операції з видалення аденоми паращитоподібних залоз та коралових каменів нирок. Камені видаляв секційним розтином нирки —
|
без артеріального кровотоку. На той час на Закарпатті їх видаляли разом із ниркою, а в багатьох випадках хворих узагалі не оперували. Хірург-новатор застосував на практиці петлю Пашковського, що дало змогу видаляти конкременти без традиційного великого розрізу з нижньої третини сечоводів, тобто впровадив ендоурологічні методи оперативного лікування.
У 1980 р. Степан Томович захистив кандидатську дисертацію, отримав вищу категорію з урології. У 1984 р. завідувач облздороввідділу Василь Рішко призначив молодого фахівця завідувачем урологічного відділення обласної клінічної лікарні. Це призначення дало змогу Степанові Біляку розширити діапазон надання медичної оперативної допомоги краянам в урологічному відділенні, розробляти та впроваджувати в практику нові технології.
З придбанням лапароскопічної апаратури в 1992 р. Степан Томович першим в Україні запровадив лапароскопічні операції для хірургічних, а невдовзі й гінекологічних та урологічних хворих. Зусилля Степана Томовича належно оцінила місцева влада, МОЗ України та Президент України.
У 1992 р. Степан Біляк зареєстрував в Ужгороді Приватний медичний центр «Санус». Побудував на межі Ужгорода й с. Минай лікарню, храми святого архідиякона Стефана та першого українського лікаря преподобного Агапіта Печерського. Результатом їх об’єднання став Духовно-медичний центр — лікарня Біляка. У центрі надають сучасну медичну допомогу пацієнтам з усіх куточків країни, розвивають новітні методики оперативного лікування урологічних, хірургічних, гінекологічних та онкологічних захворювань.
Член Руху України за незалежність із першого дня його створення на Закарпатті — Степан Томович не стоїть осторонь політичного й громадського життя. Попри спротив влади створив й очолив громадську організацію «Рада захисту прав пацієнтів та медичних працівників» задля боротьби зі свавіллям і беззаконням щодо пацієнтів та лікарів.
Степан Томович налагоджує народну дипломатію між громадянами західних, східних та інших регіонів країни. Входить до Національної спілки журналістів України, власник та шефредактор тижневика «Карпатська Україна. Красне Поле» — успішно провадить боротьбу з корупцією і невіглаством у сфері охорони здоров’я не тільки рідного краю, а й усієї України.
Хоч які життєві негаразди випадали на долю Степана Томовича, він завжди був і є людиною християнської душі та моралі, не розгубив, а примножив даровані йому Богом таланти. Свого часу не відмовився від релігійних переконань перед активом Хустського райкому комсомолу, через що його туди не прийняли. Згодом став протоієреєм Православної церкви України.
Степан Томович досяг усього в житті — побудував дім, посадив сад і виростив сина. Та попри поважний вік його фахова й громадянська активність не слабнуть. Він провадить практику тепер уже разом зі своїм сином Степаном, який перевершив свого батька й учителя.
|
