СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Садовенко  Світлана  Миколаївна

Садовенко

Світлана Миколаївна

Професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, доктор філософії з музичної педагогіки, засновник і художній керівник зразкового художнього колективу Театру пісні «Ладоньки», член правління Київської міської організації Національної всеукраїнської музичної спілки України, член Національної ради жінок України, Київської міської спілки жінок та ГО «ВО «Поступ жінок-мироносиць»

За значний особистий внесок у розвиток національної культури й мистецтва присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» (2019).

Відомий педагог-музикант, культуролог, музикознавець, дослідник української народної художньої культури й музичного фольклору Світлана Миколаївна Садовенко народилася 18 травня 1963 р. в м. Суми. Вивчала гру на фортепіано у відомій своїми 100-річними класичними традиціями Сумській дитячій музичній школі № 1 у класі улюбленого викладача Л. В. Гетьманської-Євтушенко. Продовжила своє професійне становлення як класичного музиканта у Суджанському музичному училищі в класі викладача Т. О. Блюдневої, яке закінчила з відзнакою у 1983 р. Також з відзнакою закінчила Сумський державний педагогічний інститут імені А. С. Макаренка за спеціальністю «Музика» та Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв, де здобула ступінь магістра музикознавства. У 2007 р. успішно захистила кандидатську дисертацію «Методика формування музичних

здібностей у дітей дошкільного віку (на матеріалі українського фольклору)».
Упродовж 1983–2003 рр. працювала викладачем, заступником директора, директором ДМШ. 2003–2004 рр. — заступник директора Сумського обласного центру народної творчості. У період 2005–2015 рр. працювала в Українському центрі культурних досліджень при Міністерстві культури України, де з 2007 р. обіймала посаду заступника директора з науково-технічної роботи. 2015–2017 рр. — очолювала кафедру академічного та естрадного вокалу Київського університету імені Бориса Грінченка.
У 2005 р. розпочала шлях у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, де працювала за сумісництвом, а з 2017 р. цілком присвятила себе вишу. Викладає на кафедрі режисури та акторської майстерності, а також академічного й естрадного вокалу та звукорежисури. Зростає наукова школа С. М. Садовенко. Під її керівництвом захищено п’ять кандидатських дисертацій, готується наступна плеяда аспірантів. У доробкові педагога й ученої — майже 300 наукових, науково-методичних та інших праць. З-поміж найновіших — монографія «Хронотопи аксіосфери української народної художньої культури» (2019) та збірник колядок і щедрівок «Радуйсь, земле, Коляда іде!» (2020).
Ще однією потужною гранню діяльності С. М. Садовенко є дитячий театр пісні «Ладоньки», створений нею у 2005 р. і в якому нині навчається понад 100 дітей. У 2012 р. йому присвоєно, а у 2016 р. підтверджено звання «Зразковий художній колектив».
С. М. Садовенко є одним зі співавторів Національного звіту про культурну політику в Україні для Ради Європи. Була керівником науково-дослідних робіт із розроблення державної програми дій задля розвитку культури та духовності суспільства, нормативних актів у сфері культури й мистецтв. Експерт з питань діяльності центрів народної творчості при Міністерстві культури України, член Асоціації діячів освіти та виховання й Асоціації діячів естрадного мистецтва НВМС України, «Мистецького спецназу», «Народної філармонії», редколегії дитячої газети-журналу для саморозви­тку «Я сам/Я сама». Керівник Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Тараса Шевченка. Автор і куратор Міжнародної науково-практичної конференції «Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття» (2010–2021).
За особисті досягнення в розвитку культури й мистецтва нагороджена Грамотою Президента України, подяками, відзнакою й почесними грамотами Мінкультури України, почесними грамотами Київської міськдержадміністрації, орденами святої Варвари Великомучениці й святого Миколая Чудотворця та багатьма іншими орденами і пам’ятними медалями.
Заміжня, має сина. Її життєве кредо — любити людей, призначатися їм, і разом робити світ кращим, розбурхувати бажання до дії, творчості, формувати волю до перемоги, творення й перетворення.