Оврах
Володимир Михайлович
Живописець, скульптор, художник декоративно-прикладного мистецтва,
член Національної спілки художників України,
народний художник України
За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм присвоєно почесні звання «Заслужений художник України» (2008) та «Народний художник України» (2020).
Володимир Михайлович Оврах плідно працює в жанрах живопису, монументальної скульптури, монументальної та камерної кераміки й графіки. Митець бере участь у всеукраїнських та міжнародних артпроєктах, відбулася низка його виставок в Україні.
Народився 10 лютого 1953 р. в м. Миргород Полтавської області. У 1972 р. закінчив Миргородський керамічний технікум імені М. В. Гоголя з відзнакою, а потім навчався на відділенні художньої кераміки Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва. Педагоги з фаху — М. Гладкий, В. Горбалюк та Н. Федчун. З 1977 р. брав активну участь у республіканських, всесоюзних та міжнародних виставках. У 1983 р. став членом Національної спілки художників України. У 1977–2002 рр. разом із дружиною Тамарою Євгенівною працював на Баранівському фарфоровому заводі.
Володимир Оврах живе й працює в м. Вінниця. Багаторазовий учасник живописних пленерів у м. Вінниця,
|
Немирів, Хмільник Вінницької області, Одесі, Коктебелі АР Крим, Стамбулі (Туреччина), симпозіумів із кераміки в Опішному та Дзинтарі (Латвія). Учасник міжнародних артпроєктів, зокрема «Декоративне мистецтво України кінця XX століття — 200 імен» та виставки «Сучасне професійне мистецтво України» до 50-річчя членства України в ЮНЕСКО (Франція). Твори художника зберігаються в музейних зібраннях України, а також у вітчизняних та закордонних приватних колекціях.
Художник прагне утвердити у своїй творчості вишукану естетичну програму, у якій відбивається повнота життєвих вражень, авторське бачення світу й оригінальна образна мова втілення задумів у матеріалі. Твори художника — полотна, скульптури та керамічні композиції — свідчать про вміння автора оригінально інтерпретувати тему й створювати її різні варіації. У живописних творах митець постає тонким колористом. Він не покладається на примхи натхнення: його твори народжуються в напруженій праці, сміливих експериментах і постійному пошукові.
З дружиною Тамарою Євгеніївною виховали двох синів — Андрія і Романа та плекають трьох онуків. Діти продовжили справу батьків — стали відомими скульпторами. Дружина Романа — Тетяна, кандидат мистецтвознавства, а дружина Андрія — Ольга, донька різьбяра В. Данилюка, також є скульптором.
|