|
Миргородський
Сергій Миколайович
Творчий керівник ТОВ «Проектні Системи», академік Української академії архітектури
Видатний український архітектор Сергій Миколайович Миргородський за час своєї творчої діяльності талановито виконав багато монументальних ансамблів, присвячених важливим історичним подіям, та низку унікальних об’єктів в Україні й за кордоном, які стали знаковими.
Народився 4 червня 1935 р. в м. Кам’янське Дніпропетровської області. У дитинстві захоплювався прекрасною архітектурою м. Запоріжжя, авторами якої були брати Весніни, Є. В. Александров та Г. П. Гольц. Там закінчив із медаллю середню школу й вступив до Московського архітектурного інституту. У нього викладали провідні архітектори Москви — Г. О. Симонов, Я. Б. Білопольський, В. В. Лебедєв, Б. С. Мезенцев, Л. М. Павлов і М. В. Посохін.
На третьому курсі на огляді проєктів студентів архітектурних вишів Європи проєкт Сергія Миргородського визнали одним із найкращих.
У 1959 р. Сергій Миколайович завершив навчання в інституті з відзнакою та почав працювати в Київському інституті експериментального проектування (нині — ПАТ «КиївЗНДІЕП»). Він пройшов усі етапи становлення архітектора-практика — від рядового творчого працівника до керівника найбільшого архітектурного бюро з більш ніж тисяча двомастами працівників у штаті.
Першим його об’єктом став громадський центр житлового комплексу Київської ГЕС у м. Вишгород. Це була перша споруда того часу з монолітного залізобетону з прекрасними об’ємними композиціями на тему кольорових ритмів Й. С. Баха роботи талановитого архітектора А. Сумара. На це будівництво приїжджали керівники найвищого рангу — Голова Ради Міністрів УРСР І. П. Казанець і голова Держбуду УРСР С. М. Андріанов. Їхня підтримка допомогла в подальшій творчій роботі Сергія Миколайовича. Тоді ж С. М. Миргородський узяв участь у XIV з’їзді ВЛКСМ СРСР. Молодого талановитого архітектора з України відзначили у звітній доповіді секретаря ЦК ВЛКСМ С. П. Павлова.
У той період найкращі проєкти відбирали на всесоюзних конкурсах, і Сергій Миколайович був переможцем багатьох із них. Він виграв і побудував монумент руським дружинам за «Словом о полку Ігоревім» у м. Путивлі, на честь перемоги під Корсунь-Шевченківським і на честь Першої російської революції 1905–1907 рр. у м. Горлівка — один із найбільших монументальних ансамблів в Україні, котрий за розмірами досягає Арки дружби народів у м. Києві, яку у складі співавторів також споруджував С. М. Миргородський, а на церемонії її відкриття у 1982 р. виступив В. В. Щербицький. Можливість реалізувати проєкт у Горлівці С. М. Миргородський одержав завдяки перемозі на всесоюзному конкурсі, де з ним змагалися москвичі на чолі зі знаменитим скульптором Є. В. Вучетичем. Також талановитий український архітектор переміг на конкурсі на спорудження пам’ятників на честь перебування О. Пушкіна в Гурзуфі на південному березі Криму в будинку Раєвських. Пам’ятний ансамбль стоїть під величезним платаном, де відпочивав поет. За його проєктом побудували меморіальний комплекс «Героям Аджимушкая» (м. Керч). У складі монумента й підземних катакомб створили музей героїчної оборони, яка тривала в найтяжчих умовах багато місяців у 1943–1944 рр. Його й сьогодні відвідує багато людей у пам’ятні дні. Ці роботи відзначені державними преміями.
Славетний архітектор створив композиції для багатьох міст України, зокрема у м. Феодосії стоїть його монумент на честь героїчного десанту 1943 р., у м. Ромни — його пам’ятник командармові Івану Федьку, А. Міцкевичу — в м. Одесі, Д. С. Коротченкові, Л. М. Ревуцькому й Б. Р. Гмирі — у м. Києві та інші.
У 1970–1980-х рр. Сергій Миколайович переміг на конкурсах на реконструкцію готелів «Куфер» й «Україна» в м. Львові, готелю «Червоний» в м. Одесі, за його проєктами побудували готелі «Інтурист» у м. Харкові, Одесі, Києві та Чернівцях. У 1963 р. С. М. Миргородський розпочав роботу над проєктом театру опери та балету в м. Харкові, будівництво якого завершили в 1980 р. У композиції театру вся зона фоє та музею театру височіє
|
над величезною площею зі сходами й пандусами, які ведуть до головного входу. У його комплексі — малий театр драми, грецький амфітеатр на тисячу двісті місць, перед ним, поверхом нижче, — ресторан, театральний магазин, бари, кафе й стоянка на сто п’ятдесят авто. На огляді найкращих об’єктів Європи відзначили його унікальність.
У 1980-х рр. С. М. Миргородський за конкурсом розробив архітектурні проєкти на спорудження будівлі музею імені Леніна в м. Києві, монумента героям революції 1917 р. в м. Києві, пам’ятник засновникам м. Києва, монументальної арки на честь возз’єднання українських земель (разом зі скульптором О. О. Ковальовим).
Також він реалізував проєкт будинку прийомів уряду в с. Валки Прилуцького району Чернігівської області, який схвалив В. В. Щербицький, розробив і побудував будинок навчального корпусу країн ЄЕС на Теремках у м. Києві, схвалений академіком В. М. Глушковим. Побудував на вул. Артема в м. Києві будівлю Південнафтопроводу із семи різноповерхових квадратів — великих скляних кубів. На замовлення «Інтурист» й американської фірми «Пан Америка» виконав проєкт готелю «Інтерконтиненталь» на лівому березі Дніпра в м. Києві неподалік лінії метро.
Починаючи з 1976 р., Сергій Миколайович багато років керував архітектурно-художньою радою Держбуду УРСР, очолював Головне архітектурно-містобудівне управління Держбуду УРСР, обіймав посаду головного архітектора УРСР. Під його керівництвом розглянули сотні містобудівних, архітектурних і монументально-мистецьких проєктів по всій Україні. У раді брали участь провідні майстри України: архітектори В. В. Іванов, С. Є. Зубарєв, І. О. Алфьоров, В. П. Кишкань, В. М. Фуклев, І. П. Шпара, скульптори О. П. Скобліков, О. О. Ковальов, В. Н. Борисенко, М. К. Вронський, В. М. Клоков, художники В. А. Чеканюк, М.О. Криволапов та інші.
Упродовж 1984–1993 рр. С. М. Миргородський був віцепрезидентом компанії «Перспективи», яка вперше в Україні розпочала масове будівництво з нового спученого матеріалу «Пластбау», створеного італійським фахівцем П’єром Креті. Очолював компанію талановитий інженер Фелікс Кагановський. За цей період спорудили багато об’єктів у м. Горлівці, Маріуполі, Ялті й Донецьку.
З 1993 до 1997 рр. відомий вітчизняний архітектор працював у компанії «БМБуд», заснованій разом із відомим інженером В. М. Баруленком. Тоді побудували групу вілл у м. Ірпені, ТЦ «Серго» в м. Києві, розробили проєкт Всесвітнього торгового центру в м. Києві. Сергій Миколайович займався унікальним лікувальним комплексом для дітей для знаменитого дитячого лікаря професора В. К. Чайки.
У 1990-х рр. С. М. Миргородський побудував низку вілл відомим бізнесменам Києва. На зорі незалежності України керував приватною архітектурною майстернею «С. М. Миргородський».
У 2005 р. Сергій Миколайович разом із сином Андрієм створив й очолив ТОВ «Проектні Системи». За ці роки виграно багато конкурсів і побудовано не один житловий комплекс у м. Києві, комплекси на Поштовій площі, Монумент пам’яті жертв Голодомору, проєкт храму Володимиру-Хрестителю на березі Дніпра з монастирським комплексом і комплекс православного собору біля озера за Либідською площею в м. Києві, пішохідний міст від Арки Дружби народів й до пам’ятника Володимирові Великому. Сьогодні майстерня працює над житловим садово-парковим ансамблем у Версалі під Парижем і безліччю інших проєктів.
Усі рідні й близькі Сергія Миколайовича трудяться на благо України та є фахівцями своєї справи. Його найстарший син — Андрій — заслужений архітектор України; син Денис — хірург Олександрівської клінічної лікарні, кандидат медичних наук, доцент НМУ імені О. О. Богомольця, професор; син Микита — успішний бізнесмен, ініціатор будівництва багатьох об’єктів; дочка Юлія займається комерційною діяльністю.
|
