|
Гуйда
Михайло Євгенович
Професор кафедри живопису та керівник навчально-творчої майстерні Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури,
член Національної спілки художників України,
дійсний член Національної академії мистецтв України, народний художник України
За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури й мистецтва, вагомі творчі здобутки присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» (1991) та «Народний художник України» (2001).
Художник-живописець Михайло Гуйда працює в галузі станкового живопису й графіки, автор монументальних розписів та панно. Сформувався як художник-постмодерніст із сильними ознаками класичної реалістичної лінії.
Народився 4 січня 1955 р. на хуторі Тихенький Павловського району Краснодарського краю на Кубані. Є спадковим кубанським козаком по батькові й матері. Упродовж 1976–1982 рр. навчався в Київському державному художньому інституті в майстерні станкового живопису під керівництвом професора В. В. Шаталіна. У 1986 р. закінчив асистентуру-стажування в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна під керівництвом професора В. М. Орєшнікова.
|
З 1982 р. Михайло Євгенович викладає на кафедрі живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, а з 1995 р. — професор цієї кафедри. Крім того, майже два десятиліття керує навчально-творчою майстернею НАОМА.
М. Є. Гуйда — автор численних персональних виставок в Україні й за кордоном. Експонує роботи як із художникамиавангардистами, із якими відчуває спорідненість, так і з художниками класичних течій, котрі демонструють досягнення національної школи живопису. Головні твори: «Поминання», «Великдень», «Кубанське весілля», «Зустріч І. Мазепи з Карлом ХІІ», «Чумацький шлях», «Купання коней», «Після балу», «Перед боєм», триптих «Шовковий шлях», серія біонічних панно «Лотоси», портрети Сергія Параджанова, Оксани Полтавець, Богдана Бенюка, Раїси Недашківської, Софії Ротару та Олега Слєпцова. Роботи майстра зберігаються в Національному художньому музеї України, обласних музеях, художніх музеях і приватних колекціях багатьох країн Європи, Азії та Америки.
Член Національної спілки художників України та протягом 1989–1992 рр. був головою правління її Київської організації. З 2019 р. — секретар правління НСХУ. Дійсний член Національної академії мистецтв України.
Лауреат премії «Художник року» проєкту «Золотий перетин» Першого міжнародного артфестивалю в Києві (1996), премії імені І. Огієнка (2000), Тетяни Яблонської (2014), Національної премії України імені Тараса Шевченка (2016) та премії імені І. Ю. Рєпіна (2020). Відзначений золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2004) та нагородою КНР — Medal Zhejiang, West Lake Friendship Award for Foreign Experts (2017).
Життєва й творча формула Михайла Євгеновича: «Можна загубити все й надбати знову, не можна губити лише відчуття лету. Воно надихає, захоплює подих, окрилює у великому й малому».
|
