Сєдих
Віталій Iгорович
Голова Ради директорів Асоціації "ЛойєрКонсалтингГруп" Голова Третейської палати ЛуганськоЇ Області
Народився 3 листопада 1979 року у місті Луганську. Його батько - Ігор Сергійович - голова комітету тери-торіального самоврядування "Історичний центр", де-путат міської ради. Мати - Тетяна Миколаївна - при-ватний підприємець.
У 1996 році Віталій Сєдих вступив на юридичний факультет Луганського інституту внутрішніх справ (нині - Луганський державний університет імені
Е. О. Дідоренка). У 2000 р. отримав диплом за спе-ціальністю "Правознавство". У цьому ж році успішно закінчив курси арбітражних керуючих.
Свій трудовий шлях Віталій Ігорович розпочав ще у віці 16 років, будучи студентом лише першого курсу університету. Однак, незважаючи на юний вік, Віталій Сєдих обійняв поважну посаду юрисконсульта у това-ристві з обмеженою відповідальністю "Британіка Телеком".
З 2000 по 2005 рр. молодий спеціаліст сумлінно виконує обов'язки арбітражного керуючого.
|
На сьогодні професійна діяльність цієї багато-сторонньої особистості досить розгалужена, охоплює різні сфери суспільного життя, що лише збагачує світогляд Віталія Ігоровича.
З 2000 року і по теперішній час Віталій Cєдих надає юридичну допомогу як приватний підприємець.
З 2001 року обіймає посаду генерального директора приватного підприємства "Юридична фірма "Лойєр Консалтинг".
У 2004 році Віталій Ігорович отримав посаду голови Ради директорів Асоціації "Лойєр Консалтинг Груп", яку обіймає і дотепер.
З 2005 року Віталій Ігорович є активним членом Третейської Палати України.
Сєдих Віталій Ігорович веде активну громадську діяльність.
У 2006 році з ініціативи Віталія Ігоровича була створена й очолена ним громадська організація "Третейська палата Луганської області". Він, як голова, докладає максимальних зусиль для підвищення професійності третейського судочинства в Луганській області та його популяризації.
Одружений. Має доньку.
Улюбленим висловом Віталія Ігоровича є слова римського імператора Марка Аврелія Антоніна: "Все слід робити, про все говорити та думати так, наче кожна мить може стати останньою. Найбільш тривале життя нічим не відрізняється від найкоротшого. Оскільки теперішнє для всіх однакове, то, відповідно, однакові і втрати - та зводяться вони всього лише до миті. Ніхто не може втратити ані минулого, ані майбутнього. Бо хто міг би відняти в мене те, чого я не маю?".
|
