Національна академія медичних наук України
У 2019 р. виповнилося 26 років від дня заснування Національної академії медичних наук України.Створення Академії було закономірним і необхідним етапом, адже українська медична наука має багату історію, пов’язану з іменами видатних учених у галузі теоретичної, клінічної і профілактичної медицини минулого й сьогодення, які створили відомі наукові школи в науково-дослідних установах і медичних вишах країни. У листопаді 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Його 20-та стаття містить таке: «Вищою науковою медичною установою України із статусом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України».
Принципи організації АМН України обговорили на зустрічі президента НАН України, академіка Б. Є. Патона і провідних учених-медиків, академіків: М. М. Амосова, О. Ф. Возіанова, Ю. І. Кундієва, О. М. Лук’янової, В. В. Фролькіса, О. О. Шалімова з Президентом України Л. М. Кравчуком. 24 лютого 1993 р. Президент України підписав указ, яким було засновано Академію медичних наук України, визначено її статус, головні завдання й установлена чисельність. На виконання указу Президента України 22 березня вийшла постанова Кабінету Міністрів України, якою президентом-організатором Академії призначили академіка НАН України О. Ф. Возіанова, та 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу Академії. Надалі академік НАН України О. Ф. Возіанов неодноразово обирався президентом НАМН України й обіймав цю посаду до 2011 р.
24 лютого 2010 р. Указом Президента України Академія одержала статус національної.
У лютому 2011 р. президентом Академії став академік НАМН України А. М. Сердюк.
У січні 2016 р. загальні збори НАМН України обрали президентом академіка НАМН України В. І. Цимбалюка.
Нині до складу НАМН України входять 36 наукових установ, де працюють понад 18 тисяч осіб, зокрема майже три тисячі науковців, серед яких приблизно 2500 докторів і кандидатів наук. Персональний склад Академії налічує 42 дійсних члени (академіки) і 75 членів-кореспондентів.
В Академії сформовані два відділення — відділення з клінічної медицини та відділення з теоретичної і профілактичної медицини, до складу яких входять члени Академії і директори наукових установ.
Президія Академії від самого початку діяльності керувалася тим, що авторитет Академії має визначатися насамперед рівнем наукових досліджень у її інститутах. Президія Академії сформулювала і затвердила основні напрями, які є важливими для розвитку теоретичної і практичної медицини та за якими провадять науково-дослідну роботу в інститутах Академії: вивчення фундаментальних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патології; розроблення принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, шляхів зміцнення здоров’я та подовження тривалості життя; розкриття механізмів та профілактика несприятливої дії на організм чинників навколишнього середовища (зокрема й радіаційних) та умов праці.
Серед головних завдань Академії — розвиток фундаментальних досліджень. Без поступу в галузі фундаментальних розробок неможливе розв’язання багатьох прикладних проблем. З початку XXI століття після розкриття будови геному людини наука вступила в еру геноміки й протеоміки, персоніфікованої медицини. Ще більші можливості в лікуванні багатьох захворювань розкриваються після відкриття стовбурових клітин і використання їх для відтворення органів або їхніх частин. Для розвитку цього напряму в Академії у 2007 р. створено Інститут генетичної і регенеративної медицини.
Науковці Академії активно розробляють проблеми епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики та лікування, гематологічних захворювань, захворювань органів нервової системи, очей, нирок, сечовивідних шляхів, шкірних хвороб.
Однією з найважливіших медичних проблем є серцево-судинна патологія. У складі Академії низка провідних інститутів розробляють і впроваджують нові методи діагностики, профілактики і лікування серцево-судинних хвороб. За їх участю розроблено Державну програму запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим ускладненням.
В інститутах удосконалюють методи малоінвазивних втручань, ендоваскулярну ангіопластику й стентування вінцевих артерій серця. Завдяки використанню унікальних для України навігаційних систем запроваджено майже весь спектр хірургічних заходів лікування складних серцевих аритмій. Досягнуто найкращих у світі показників при аортокоронарному шунтуванні, хірургічному лікуванні аневризм лівого шлуночка серця.
Не менш важливою є проблема збереження здоров’я матері та дитини. Зважаючи на демографічну ситуацію в Україні та погіршення стану здоров’я дівчат-підлітків і жінок дітородного віку, а також катастрофічно малий відсоток дітей, які народжуються здоровими, і збільшенням захворюваності дітей у всіх вікових періодах учені Академії здійснюють широкомасштабні тривалі дослідження, які є частиною транснаціонального Європейського науково-дослідного проєкту. Отримані дані використовуються для розроблення багатьох національних програм, спрямованих на вирішення актуальних проблем охорони здоров’я материнства та дитинства в Україні.
|
Велику увагу приділяють дослідженням, присвяченим питанням боротьби з інфекційною патологією, зокрема з такими важкими захворюваннями, як туберкульоз, СНІД і вірусні гепатити. Значний внесок фахівці Академії здійснили в розроблення заходів, спрямованих на підтримання статусу України як території, вільної від поліомієліту.
Важливим напрямом діяльності Академії є дослідження механізмів дії гормонів, вивчення етіології, патогенезу й клініки ендокринних захворювань, особливо таких поширених, як цукровий діабет, патологія щитовидної залози. Розробляють нові ефективні методи їх лікування та профілактики, зокрема й профілактики йодного дефіциту.
Значного успіху досягли науковці Академії в розробленні й впровадженні нових хірургічних методів лікування захворювань центральної нервової системи, опорно-рухового апарату, органів черевної порожнини, удосконаленні реконструктивно-відновлювальних операцій.
Відомо, що одним з ефективних методів лікування найскладніших захворювань різних органів, а часто і єдиним методом, є трансплантація органів. У системі Академії розробляють та впроваджують клінічну практику методики трансплантації нирок, печінки, серця, підшлункової залози, вивчають особливості функціонування трансплантованих органів, патогенезу реакції відторгнення, розробляють нові технології трансплантації, протоколи імуносупресії.
Науковці Академії досліджують механізми старіння людини, особливості перебігу різних хвороб у людей похилого віку, розробляють режими харчування для різних вікових груп.
Велику увагу приділяють вивченню впливу на організм екологічних факторів і факторів професійної діяльності. Науковці Академії за завданням Верховної Ради України брали участь у розробленні чинного законодавства України, зокрема Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону атмосферного повітря», «Про планування та забудову території», «Про відходи», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про дитяче харчування», «Про державну систему біобезпеки при створенні, виробництві, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», Водного кодексу України тощо.
У багатьох інститутах Академії розробляють проблеми патогенезу пухлинного росту, питання діагностики й лікування доброякісних і злоякісних пухлин нервової системи, сечостатевої системи, легень, опорно-рухового апарату, ендокринних залоз, органів носової і ротової порожнини тощо.
В Академії постійно провадять фундаментальні й прикладні дослідження, спрямовані на виявлення та мінімізацію медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, значення цих досліджень визнано у світі. Здійснено дозиметричну паспортизацію всіх населених пунктів, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, її результати стали основою для державних управлінських рішень при визначенні статусу постраждалих осіб і територій. Вивчають клітинно-молекулярні механізми радіаційних ушкоджень, віддалені наслідки гострої променевої хвороби.
Важливим завданням є створення нових ефективних лікарських препаратів. У системі НАМН України працює єдина в країні спеціалізована наукова установа в галузі фармакології та лікарської токсикології —
Інститут фармакології та токсикології НАМН України. Тут створено й впроваджено в практику охорони здоров’я низку оригінальних препаратів.
Значну увагу приділяють також і прикладним дослідженням. Щороку науковці інститутів НАМН України розробляють, удосконалюють і впроваджують у практику охорони здоров’я сотні нових методів діагностики, лікування й профілактики багатьох захворювань, нові лікарські препарати, нові продукти харчування для дітей і дорослих.
Нині в суспільстві дедалі активніше обговорюють інноваційну модель розвитку науки, коли цілком завершується цикл «ідея — наукова розробка — впровадження». В Академії ця модель уже давно діє, бо більшість наукових розробок закінчуються створенням або вдосконаленням методів діагностики, лікування та профілактики, які впроваджують в установах Академії або інших лікувальних закладах України та вносять до стандартів лікування.
Щороку вчені Академії публікують майже 200 монографій, підручників, посібників, атласів. Видається «Журнал Національної академії медичних наук України», за участю наукових установ Академії виходять друком профільні журнали й збірники. Про високий рівень наукових досліджень учених Академії свідчить те, що майже щороку наукові колективи інститутів відзначають Державними преміями України в галузі науки й техніки.
Переважна більшість інститутів Академії мають потужні лікувальні бази й надають високоспеціалізовану медичну допомогу хворим із різних регіонів України. Щороку в наукових установах клінічного профілю надають стаціонарну допомогу майже 150 тисячам хворим, здійснюють понад 80 тисяч оперативних втручань, консультують більше ніж 600 тисяч хворих. Серед пролікованих хворих понад 60 % належать до найвищої категорії складності (четвертої та п’ятої).
З початку військових дій на сході України в Академії відкрито власну госпітальну базу для надання високоспеціалізованої медичної допомоги військовослужбовцям та усім постраждалим у зоні АТО (ООС). Крім того, в установах Академії працюють два профільних відділення бойової травми та два відділення медико-соціальної реабілітації. За цей час надано консультації майже 10 тисячам особам та госпіталізовано понад 3700 осіб. Загалом у клініках наукових установ НАМН України надали медичну допомогу приблизно 15 тисячам учасникам АТО (ООС), фахівці наукових установ проконсультували понад 1200 учасників АТО в інших закладах охорони здоров’я.
Важливою є участь науковців Академії в законотворчій і науково-організаційній діяльності, яка спрямована на вдосконалення організації охорони здоров’я і розвиток медичної науки в Україні, у підготовці проєктів законів України, постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативних документів. Академія плідно співпрацює з комітетами Верховної Ради України, зокрема з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій та Комітетом з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Невіддільною складовою діяльності Академії є міжнародні зв’язки, плідність яких ґрунтується на співпраці з іноземними партнерами. Науковці Академії є членами понад 100 міжнародних наукових товариств, медичних асоціацій, закордонних академій, радниками та експертами таких авторитетних організацій, як ВООЗ, МАГАТЕ тощо. Виконують наукові програми та проєкти з профільними установами іноземних країн.
НАМН України сьогодні має потужний творчий потенціал, високий авторитет в Україні й за кордоном та активно розвиває медичну науку й охорону здоров’я нашої держави.
|
