Науковий фонд учених та спеціалістів із молекулярної кібернетики та інформатики
Яценко Віталій Олексійович
Президент Наукового фонду учених та спеціалістів із молекулярної кібернетики та інформатики, завідувач відділу «Дистанційні методи та перспективні прилади» Інституту космічних досліджень Національної академії наук України та Державного космічного агентства України, доктор технічних наук, професор
Народився в 1948 р. на Рівненщині. У 1973 р. закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації за спеціальністю «Технічна експлуатація авіаційного радіообладнання» з кваліфікацією радіоінженера.
У 1982 р. Віталій Олексійович захистив кандидатську дисертацію, у 1996 р. — докторську. З 1996 р. працює в Інституті космічних досліджень НАН України та ДКА України: спочатку на посаді провідного наукового співробітника, згодом — завідувача відділу дистанційних методів та перспективних приладів. У 2016 р. йому присвоєно вчене звання професора за спеціальністю «Системний аналіз і теорія оптимальних рішень».
Наукові інтереси професора В. О. Яценка пов’язані з космічним приладобудуванням, фізичною інформатикою та дистанційними методами дослідження. Учений розвинув теорію перетворення інформації квантовими системами та нелінійними ґратками. Основні результати його досліджень опубліковано в таких відомих наукових журналах, як «Annals of Operation Research», «Computation Statistics and Data Analysis», «WSEAS Transaction on Systems», «Journal of Optimization Theory and Applications» і «Mathematical Programming». Він уперше висунув і всебічно дослідив проблему керування показниками Ляпунова. Нагороджений дипломом «Pierskall Best Paper Award» (США). У співавторстві з професором Флоридського університету П. Пардалосом підготовив монографію «Optimization and Control of Bilinear Systems: Theory, Algorithms, and Applications» (2008).
Учений здійснив масштабну роботу в межах багатьох міжнародних і вітчизняних наукових проєктів: за його участі та під керівництвом запропоновано нові методи, алгоритми та пристрої для наукових досліджень; розроблено кріогенно-оптичний датчик для високочутливих гравітаційних вимірів та відповідне програмне забезпечення; створено програмне забезпечення першого в Україні спектрофотометра для оцінювання концентрації хлорофілу в рослинах; розроблено новий підхід до оцінювання й керування ризиками впливу факторів космічної погоди на супутникові системи; запропоновано новий підхід до структурно-параметричної ідентифікації динамічних систем для прогнозування геомагнітних індексів; напрацьовано новий метод оцінювання впливу факторів космосу на функціонування надлегкої системи теплового захисту ракет носіїв багаторазового використання; розвинуто нові математичні моделі прогнозування динаміки геомагнітних індексів.
Доробок професора В. О. Яценка охоплює понад 370 праць. Науковець брав участь у роботах за грантами НАТО, CRDF, Українського науково-технічного центру та «Горизонт 2020».
Ідея створення громадської організації належить Ю. Самойленку, В. Харкянену та В. Яценку. Основним стимулом був новий науковий напрям «Фізична кібернетика». У межах цього напряму досліджували, зокрема, керування квантовими переходами в енергетичних спектрах атомів і молекул, особливості побудови квантових та молекулярних дискретних автоматів і принципи побудови квантових комп’ютерів. У 1993 р. відбулася перша конференція, у якій узяло участь понад сто учасників, у м. Славськ. Серед них були співробітники відділу фізики біологічних систем та завідувач відділу, доктор фізико-математичних наук Галина Іванівна Довбешко, а також учені з Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова, які стали членами фонду. Активно долучився й завідувач відділу теорії нелінійних процесів у конденсованих середовищах Юрій Борисович Гайдідей. Також участь у роботі Фонду брали Надія Іванівна Адамчук-Чала з Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України, та Раїса Василівна Цвєткова — фінансист Фонду.
Задля новітніх досліджень із молекулярної кібернетики та інформатики створено спеціальний науковий фонд, який об’єднує у своїх лавах провідних учених галузі. Його очолює Віталій Олексійович Яценко — фахівець у сфері дистанційного зондування й інтелектуальних сенсорів, який спеціалізується на оптимізації та керуванні білінійними динамічними системами, аналізі ризиків, ідентифікації систем керування та сенсорах для космічних досліджень. Науковий фонд учених та спеціалістів із молекулярної кібернетики та інформатики з’явився в 1993 р. для дослідження обчислювальних машин на керованих квантових переходах, квантових автоматів і квантових нейронних мереж.
Першим президентом фонду став Юрій Іванович Самойленко. Він сформулював принципи перетворення дискретної інформації на квантовому рівні й у 1971 р. запропонував нову ідею щодо реалізації обчислювальної машини на керованих квантових переходах замість елементарних операцій на макрорівні, що супроводжуються виділенням тепла й небажаними проявами квантової невизначеності Гейзенберга — натомість виводилася лише результативна інформація, яка переходила майже без втрат на макрорівні.
|
Ця робота й цикл подальших публікацій Ю. І. Самойленка набагато випередили відому роботу Р. Фейнмана «Квантово-механические ЭВМ», надруковану в журналі «Успехи физических наук» (1986), і водночас стали основою для написання спільно з А. Г. Бутковським монографії «Управление квантово-механическими системами» (1984).
Віцепрезидентом фонду обрали професора Валерія Миколайовича Харкянена. Він очолював відділ фізики біологічних систем, створений в Інституті фізики в 1995 р. для дослідження біологічних об’єктів із використанням методів теоретичної та експериментальної фізики. Нині Фонд учених та спеціалістів із молекулярної кібернетики та інформатики очолює Віталій Олексійович Яценко. Об’єднання провадить широку діяльність за такими напрямами, як вивчення фізичних механізмів функціонування біологічних макромолекул (білків, ДНК), надмолекулярних систем (біологічних мембран) та наноструктур (наноструктурованих поверхонь і наночастинок), які містять біологічні молекули. Особливу увагу науковці приділяють дослідженню виявів нелінійних динамічних (синергетичних) ефектів і нелінійної стохастичної динаміки. Для експериментальних досліджень використовують методи підсиленої ІЧ та комбінаційної спектроскопії. Також вдаються до методів чисельного моделювання. Фахівці фонду розробляють оригінальні методики комп’ютерного моделювання й власне програмне забезпечення.
Основні теоретичні положення в галузі молекулярної кібернетики та інформатики викладено у фундаментальних працях: «Управление квантово-механическими системами» (А. І. Бутковський, Ю. І. Самойленко; 1984); «Проблемы и методы физической кибернетики» (Ю. І. Самойленко; 2006); «Quantum optimization for solving nonconvex problems. Proc. of Int. SPIE Conference «Quantum Information and Computation». Vol. 5» (В. О. Яценко; 2003); «Optimization and Control of Bilinear Systems: Theory, Algorithms, and Applications» (П. М. Пардалос, В. О. Яценко; 2008).
|
