Чайковський Михайло Євгенович Директор Хмельницького інституту соціальних технологій ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», професор кафедри психології і соціальної роботи Доктор педагогічних наук, професор Михайло Євгенович Чайковський працює в галузі соціальної педагогіки. Вектор його досліджень — теорія та практика соціально-педагогічної роботи з молоддю в інклюзивному освітньому просторі. Народився 15 грудня 1963 р. в с. Божиківці Хмельницької області. У 1984 р. закінчив Хмельницький електромеханічний технікум та розпочав трудову діяльність на радіотехнічному заводі (нині — ВО «Новатор»). З 1990 до 1993 рр. — комерційний директор молодіжного об’єднання «Атлант», із 1993 до 1995 рр. — директор МП «Сантана». У 1994 р. вступив до Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського за спеціальністю «Історія» і закінчив його з відзнакою. У 1999 р. виступив ініціатором й організатором створення Хмельницького інституту соціальних технологій університету «Україна», який став першим закладом вищої освіти на Поділлі, що впроваджує ідеї інклюзивного навчання. Відтоді — керівник інституту та професор кафедри психології і соціальної роботи. У 2006 р. захистив кандидатську дисертацію «Соціально-педагогічні умови реабілітації студентів з особливими потребами», а у 2016 р. — докторську «Теорія і практика соціально- |
педагогічної роботи з молоддю з особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього простору».
У його доробку — 140 наукових публікацій, із яких 90 присвячені інклюзії, зокрема 5 монографій і 7 навчальних посібників. Основні праці — навчальні посібники «Сучасні технології і соціально-педагогічні умови реабілітації молоді з особливими потребами» (2007), «Основи реабілітології» (2015), «Соціально-педагогічна робота з молоддю з інвалідністю в інклюзивному освітньому просторі» (2018); монографії «Соціально-педагогічна робота з молоддю з особливими потребами в інклюзивному освітньому просторі» (2015) та «Теоретико-методологічні засади впровадження інклюзії в закладах освіти» (2019).
За багаторічну наукову діяльність і соціальну значущість результатів досліджень нагороджений відзнаками МОН України «Відмінник освіти України» (2003)
та «Петро Могила» (2008), Грамотою Верховної Ради України (2018), почесною грамотою Київського міського голови, подяками та почесними грамотами Хмельницької обласної ради та облдержадміністрації, міської ради. За вагомий внесок у розвиток вищої школи України нагороджений хрестом пошани «За духовне відродження» (2004). Лауреат Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького (2012), Хмельницької обласної премії імені Миколи Дарманського (2016) і міжнародної літературної премії «Сад божественних пісень» імені Г. С. Сковороди» (2018). Удостоєний звання «Заслужений тренер України» (2003).
Покликанням науковця є громадська робота. Він заснував та очолив Подільське товариство імені Г. Сковороди. Завдяки його зусиллям у Хмельницькому створено музей-бібліотеку, встановлено перший в незалежній Україні пам’ятник українському філософу й створено сквер «Сад Григорія Сковороди».
Найціннішим оберегом ученого є його родина, він батько трьох дітей. Їм передає життєву мудрість
та досвід.
Кредо й улюблений сковородинський вислів Михайла Євгеновича: «Хвала Богові за те, що потрібне зробив неважким, а важке — непотрібним».
|