СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Федорус
Олексій Григорович

Провідний науковий співробітник відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України

Доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Учений відділу фізичної електроніки Олексій Григорович Федорус здійснює фундаментальні наукові дослідження в галузі фізики поверхні твердих тіл. Своїми працями вчений відгукується на запити сучасної науки й робить значні галузеві відкриття, які змінюють її обриси. Народився 27 травня 1935 р. в м. Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 1953 р. вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на радіофізичний факультет і в 1958 р. закінчив його за спеціальністю «Радіофізика і електроніка». У 1958 р. Олексій Григорович розпочав свій шлях в Інституті фізики НАН України, де працював інженером, старшим і провідним інженером, а також молодшим, старшим та провідним науковим співробітником у галузях фізики плазми, адсорбційних явищ, фізичної електроніки. У період із 1990 до 2005 рр. працював за програмою міжнародної наукової співпраці в інститутах НДР (м. Галле-Зале) та ФРН (м. Клаусталь і Гановер). За участю О. Г. Федоруса у відділі фізичної електроніки Інституту фізики НАН України також роз­робляються такі напрями, як емісійна електроніка, нано­фізика та наноелектроніка. Ці напрями започатковані ще в 1930?х рр. працями представників київської наукової школи Н. Д. Моргуліса, а натепер набули великої актуальності

через запит на мініатюризацію електронних приладів. Діяльність учених принесла значні плоди — на їхньому рахунку важливі відкриття, які стали вагомим внеском у розвиток науки. Уперше в практиці досліджень методом ДПЕ застосовано охолодження зразків рідким азотом і рідким гелієм та виявлено широкий клас нових структур адсорбованих плівок, які є впорядкованими лише за низьких температур, визначені фазові діаграми адсорбційних систем. Показано, що робота виходу поверхонь, покритих адсорбованими шарами, залежить від ближнього порядку в розміщенні адсорбованих частинок. З’ясовано, що термічне розупорядкування плівок, що мають сумірну й несумірну з підкладкою структуру, відбиває суттєву різницю цього процесу у 2D і 3D системах. ­Виявлено утворення поверхневих двовимірних стекол у системах «метал на металі». Уперше спостережені пороговий і безпороговий ефекти електронно-стимульованого впорядкування й розупорядкування адсорбованих шарів у разі опромінювання поверхонь повільними (<100 еВ) електронами. Запропоновано пояснення цих ефектів у межах моделей іонізації однієї з внутрішніх електронних оболонок адатома або утворення негативного іона. Здійснено цикл досліджень із взаємодії кисню з тонкими шарами Ве/Мо (112), у результаті яких уперше спостережено утворення новітніх наноматеріалів — двовимірних стільникових структур ВеО. За результатами досліджень Олексій Григорович опублікував 65 статей у провідних наукових журналах. Його наукову діяльність високо відзначено почесними нагородами: Державною премією СРСР, Державною премією України в галузі науки і техніки, премією НАН Украї­ни імені Н. Д. Моргуліса, відзнакою «За професійні здобутки» та пам’ятною відзнакою «На честь 100-річчя Національної академії наук України» НАН Украї­ни. Наукову діяльність О. Г. Федорус поєднує з роботою в громадському секторі, яка приносить і користь, і задоволення. Протягом багатьох років він бере активну участь у діяльності організацій садівників «Фізик» та «Фізик-Ходорів». Своїми досягненнями, планами, ідеями й мріями вчений ділиться з найближчими людьми — дружиною, сином та онуком. Свою роботу вибудовує за таким ­кредо: «Не зневажай результатами досліджень, які не вкладаються в загальновідомі уявлення, вони можуть виявитися відкриттям досі не відомих явищ».