СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Старков
Вячеслав Миколайович

ПРОВІДНИЙ НАУКОВИЙ СПІВРОБІТНИК ВІДДІЛУ ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ ІНСТИТУТУ ФІЗИКИ НАН УКРАЇНИ

Доктор фізико-математичних наук (математичне моделювання та обчислювальні методи)
Головні наукові досягнення Вячеслава Миколайовича Старкова пов’язані з розв’язанням математичних проблем сучасної фізичної науки. Він сформулював, обґрунтував і впровадив новий науковий напрям — обчислювальна фізика, а також запропонував додатковий етап аналізу наукових експериментальних даних — математичну інтерпретацію. Народився 22 квітня 1941 р. в Саратовській області (РФ). У 1964 р. з відзнакою закінчив Самарський аерокосмічний університет ім. С. П. Корольова. Протягом 1968–1971 рр. В. М. Старков був аспірантом вiддiлу прикладної математики Інституту математики АН УРСР. Аспірантуру поєднував із навчанням на заочному відділенні математико-механічного факультету Ленінградського університету. З 1975 р. Вячеслав Миколайович працює у вiддiлi теоретичної фiзики Iнституту фiзики НАН України. Протягом 1977–1987 рр. він керував лабораторією «Обчислювальна фізика і автоматизація». За його участі в складі лабораторії створено обчислювальний центр. В. М. Старков використовує системний пiдхiд

до проблем математичної i фізичної інтерпретації результатів експериментальних та теоретичних досліджень. Його апарат — лiнiйнi i нелiнiйнi iнтегральнi рівняння, теорії сплайн-iтерацiйних методів. Для оброблення результатів фізичних досліджень широко застосовує дані обчислювальних експериментів. Завдяки аналізу низки проблем фізичної інтерпретації результатів теоретичних досліджень математичних моделей, сформульованих як крайові задачі для диференціальних рівнянь, учений вивів адекватні моделі у вигляді інтегральних рівнянь різних типів нелінійної оптики, лазерної фізики, в теоретичних задачах фізики наноcтруктур. Вячеслав Миколайович розвинув математичні моделі багатопучкової лазерної взаємодії в оптичних нелiнiйних середовищах. Також він запропонував нові методи моделювання вимірювального шляху лазерного устаткування та розвинув сплайн-iтерацiйнi методи розв’язування некоректних завдань математичної iнтерпретацiї результатів експериментальних досліджень. Підсумком цих досягнень стала докторська дисертація «Математичні моделі та методи обчислювальної фізики в задачах інтерпретації», яку вчений захистив у 2001 р. Науковий доро­бок В. М. Стар­ко­ва містить понад 120 нау­ко­вих праць. Серед них — монографія «Конструктивні методи обчислювальної фізики в задачах інтерпретації» (2002). Кредо Вячеслава Миколайовича: «За честь і гідність у науці».