Старенький Віктор Петрович Головний науковий співробітник відділу радіології Державної Установи «Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва НАМН України», віцепрезидент Українського товариства радіаційних онкологів Доктор медичних наук, головний науковий співробітник, член Європейського товариства радіаційних онкологів Вагомі науково-практичні досягнення в галузі медичної радіології Віктора Петровича Старенького визнано й високо оцінено вітчизняною науковою спільнотою. Учений розробив принципово нові підходи хемопроменевого лікування раку легенів, а також збагатив знання з дотичних питань. Народився 1965 р. в м. Перм (Росія). У 1983 р. вступив до Харківського медичного інституту за спеціальністю «Лікувальна справа», який закінчив із відзнакою в 1989 р. Після навчання почав працювати в Інституті медичної радіології імені С. П. Григор’єва НАМН України — провідному науково-медичному центрі у сфері онкології та радіології, який сформував його як ученого й фахівця високого класу. Спочатку був лікарем-радіологом, згодом — науковим співробітником відділення дистанційної та комплексної променевої терапії. Починаючи з 2001 р., завідував відділенням променевої терапії понад десять років. Дбав про впровадження наукових розробок інституту в практику охорони здоров’я, підвищення кваліфікації й професійну освіту фахівців-радіологів, а також проведення наукових форумів різного рівня. З 2018 р. Віктор Петрович — головний науковий співробітник відділу радіології і очолює кафедру радіології та радіаційної медицини Харківського національного медичного університету |
Наукова діяльність В. П. Старенького спрямована на розроблення нових методів і технологій у галузі променевої терапії злоякісних новоутворень. Значна частина наукових результатів пов’язана з розв’язанням проблем підвищення ефективності променевої терапії шляхом розроблення нових технологій хемопроменевого лікування раку легень на основі поєднання нетрадиційного режиму фракціонування дози й хеморадіомодифікації, а також індивідуалізації програм лікування.
Суттєвий внесок Віктор Петрович зробив, вивчаючи вплив променевої терапії на цитогенетичні ефекти в онкологічних хворих під час лікування. Він збагатив знання щодо оптимізації топометричної підготовки хворих на рак голови та шиї, підвищення безпеки пацієнтів під час сеансу радіотерапії завдяки використанню in vivo дозиметрії. Науковець систематично допомагає здобувачам Інституту медичної радіології імені С. П. Григор’єва НАМН України, які пишуть докторські і кандидатські дисертації, у здійсненні досліджень, аналізі й науковій інтерпретації одержаних даних. Також є членом ученої ради інституту, головою комітету з біоетики та деонтології і членом експертної комісії інституту.
Віктор Петрович читає лекції та проводить практичні семінари із сучасних питань променевої терапії і променевої діагностики для науковців та променевих терапевтів м. Харкова й інших міст України, бере активну участь у науково-освітньому житті Харківського національного медичного університету. Належить до складу редакційної колегії та є відповідальним рецензентом «Українського радіологічного журналу».
Серед напрацювань ученого 275 праць, із яких 54 — навчально-методичні. Він співавтор двох монографій і двох навчальних посібників. Має 30 патентів на винахід.
За багаторічну сумлінну діяльність нагороджений низкою відзнак: двома почесними грамотами президії НАМН України (2003), дипломом міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна» та медаллю «Незалежність України» ІІI ступеня (2010) і почесною грамотою президії Українського товариства радіаційних онкологів (2014). У 2010 р. президія НАМН України відзначила дипломом науково-дослідну роботу «Динаміка прямих та опосередкованих цитогенетичних ефектів в онкологічних хворих у віддалений період після променевої терапії», відповідальним виконавцем якої був В. П. Старенький.
|