|
|
Моісеєнко Євген Васильович Провідний науковий співробітник відділу гіпоксії Інституту фізіології імені О.?О. Богомольця НАН України, професор кафедри біокібернетики та аерокосмічної медицини Національного авіаційного університету Доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України За час 44-річної наукової діяльності Євген Васильович Моісеєнко майже чверть століття досліджував вплив на людину екстремальних умов Антарктики й здійснив медичний супровід 23 команд зимівників на українській станції «Академік Вернадський». Робота виконувалася на базі Національного антарктичного наукового центру МОН України та вона становила вагому частину загальних зусиль зі збереження працездатності й здоров’я антарктичних зимівників. Він відомий учений з особистим досвідом наукової діяльності в трансконтинентальних морських експедиціях, підводному та гіпербаричному середовищі, умовах високогір’я і гіпобарії, полярних та приполярних широтах. Народився 2 лютого 1950 р. в с. Нескучне Великоновосілківського району Донецької області. У?1967–1973 рр. навчався на лікувальному факультеті Донецького медичного інституту. Трудовий шлях розпочав у 1973?р. лікарем-хірургом. Протягом 1974–1976 рр. проходив військову службу. З 1976 р. Євген Васильович працює в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, де пройшов шлях від лаборанта до доктора медичних наук. Свою наукову діяльність Є.В. Моісеєнко здійснює за низкою напрямів, серед яких: фізіологія гіпоксичних станів, гіпербарична фізіологія і водолазна медицина, антарктична фізіологія та медицина, |
психофізіологія і психологія, превентивна медицина й реабілітація, а?також екстремальна фізіологія та медицина.
Майже два десятиліття він є науковим керівником медико-фізіологічного напряму Державної цільової науково-технічної програми досліджень в Антарктиці, консультантом цивільних і воєнізованих водолазних підрозділів України; працює як голова центральної водолазно-лікарської комісії Республіканської клінічної лікарні МОЗ України, а також є професором кафедри біокібернетики і аерокосмічної медицини Національного авіаційного університету та викладачем кафедри авіаційної, морської медицини і психофізіології Української військово-медичної академії.
Учений брав участь у першій українській антарктичній експедиції на станцію «Академік Вернадський» (1996–1997). Захистив першу в Україні докторську дисертацію, присвячену проблемі адаптації людини до екстремальних умов Антарктики.
Євген Васильович є членом ученої ради Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. Представляє Україну в Міжнародному комітеті з питань охорони здоров’я в Антарктиці з 2002 р. та Міжнародному науковому комітеті з антарктичних досліджень із 2014?р. Входить до координаційної ради з питань реабілітації учасників АТО при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, науково-технічної ради «Антарктика» при МОН України та редакційної ради журналів «Український антарктичний журнал» й «Експедиція».
У доробку науковця понад 330 публікацій, зокрема підручники, посібники, методичні рекомендації для студентів ЗВО та патенти. Окрім того, він розробив низку національних інструктивно-нормативних рекомендацій для збереження здоров’я, працездатності й медичної реабілітації фахівців екстремальних умов діяльності.
Вагомість особистого внеску в розвиток вітчизняної науки оцінено державними відзнаками: почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України», подякою Прем’єр-міністра України, орденом «За заслуги» III ступеня.
З дружиною Ольгою Іванівною, науковим співробітником Інституту кардіології імені М.Д. Стражеска НАМН України, виховали двох дітей. Мають двох онуків.
Життєве кредо Є.В. Моісеєнка: «Vita brevis, ars longa».
|
