|
|
Мазур Владислав Іустинович Завідувач кафедри високотемпературних матеріалів та порошкової металургії НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Доктор технічних наук, професор,
дійсний член Академії інженерних наук України,
член Американського товариства металознавців (ASM International), заслужений діяч науки і техніки України
|
З 1976 до 2012 рр. діяльність Владислава Іустиновича пов’язана з Дніпропетровським металургійним інститутом, де він був доцентом кафедри «Металознавство», а згодом професором кафедри «Матеріалознавство». Створена ним науково-дослідна лабораторія «Нові композиційні сплави» виготовила нові сплави TICAD та ALRESIST. Наукові дослідження окремих аспектів сплавів для адіабатних дизельних двигунів колектив лабораторії здійснив у співпраці з фірмами ASHURST Technology й Air Force Research Laboratory (США).
З 2014 р. В.І. Мазур розпочав науково-освітню діяльність у НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», де обіймав посаду професора, а з 2016 р. — завідувач кафедри «Високотемпературні матеріали і порошкова металургія».
Інтереси вченого пов’язані з вивченням фазових рівноваг і перетворення в гетерогенних системах, а також дослідженням нових металокерамічних сплавів з евтектичним зміцненням на основі Fe, Ti та AL. Він уперше розробив теорію мікроскопічної кінетики фазових перетворень у сплавах чорних та кольорових металів методами термодинаміки незворотних процесів як основу оптимізації технології, а також феноменологічну теорію кристалізації сплавів із мікрогетерогенною рідкою фазою.
Науковець опублікував понад 250 наукових праць, зокрема фундаментальну монографію «Структура эвтектических сплавов» (1978), посібник «Фазові рівноваги і фазові перетворення» (1978), підручники «Введение в теорию сплавов» (2009), «Сплави на основі заліза» (у співавторстві, 2014), «Handbook of Aluminum» (2003), «Первое столетие. К.П. Бунин. 1910–2010». Його наукометричний показник та індекс Гірша — 5, індекс цитованості — 233 (Scopus). Автор 23 патентів й авторських свідоцтв, із них 5 патентів США. Під його науковим керівництвом захищено 15 кандидатських дисертацій. На запрошення читав лекції
в Польщі, Ірані та США. Організував і провів 7 міжнародних наукових конференцій EUTECTICA, член оргкомітету міжнародної конференції «Матеріали для роботи в екстремальних умовах» та редколегій трьох наукових журналів.
За внесок у розвиток теорії і технології метало-композитних сплавів TICAD В.І. Мазур відзначений AFRL медаллю імені генерала Арнольда (1997). За дослідження 3d-структури ледебуриту Фрайбурзька гірнича академія (Німеччина) нагородила вченого медаллю імені професора А. Ледебура (1996).
Хобі Владислава Іустиновича — яхтинг, у якому втілилася його юнацька мрія про професію моряка.
|
Професор Владислав Іустинович Мазур є одним із фундаторів знаної в Україні та за кордоном Дніпропетровської наукової школи металознавців-евтектистів. Учений започаткував новий науковий напрям «Розробка, дослідження та промислове випробовування нових композиційних сплавів з евтектичним зміцненням на основі заліза, титану та алюмінію», чим здобув міжнародне визнання.
Народився 11 липня 1937 р. в м. Умань Черкаської області.
Закінчив у 1960 р. механіко-машинобудівний факультет Ленінградського політехнічного інституту за спеціальністю «Машини і обробка металів тиском». За направленням працював у Всесоюзному інституті авіаційних матеріалів, а потім на Новокриворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті. З 1964 до 1967 рр. навчався в аспірантурі Інституту чорної металургії АН УРСР. У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію «Генезис і морфологія ледебуриту» та продовжив працювати старшим науковим співробітником відділу «Металознавство».
