СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Колодяжний
Володимир Максимович

професор кафедри інформатики і прикладної математики Харківського національного автомобільно-дорожнього університету

Доктор фізико-математичних наук, професор
Володимир Максимович Колодяжний — фахівець у галузі математичного моделювання та обчислювальних методів. Розвиваючи цей напрям, професор видав низку вагомих праць, здійснив наукове керівництво багатьма дослідними проєктами й виховав когорту нових наукових кадрів. Народився 2 вересня 1949 р. в м. Харків. У 1966 р. вступив на факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки, який закінчив за спеціальністю «Електронні обчислювальні машини» в 1971 р., одержавши кваліфікацію інженера-математика. У різний час науковець працював у таких закладах вищої освіти, як Інститут проблем машинобудування АН УРСР, Харківський авіаційний інститут, Університет імені Едуардо Мондлане (Республіка Мозамбік) і Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «ХАІ». З 2006 до 2012 рр. Володимир Максимович очолював кафедру прикладної математики Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Нині — професор кафедри інформатики і прикладної математики й провадить наукову діяльність за такими напрямами, як обчислювальна математика, математичне моделювання фізичних процесів і теорія функцій. Кандидатську дисертацію на тему «Деякі питання обґрунтування та числової реалізації структурно-варіаційного методу (методу R-функцій) розв’язування крайових задач»

захистив у 1977 р. при Обчислювальному центрі АН СРСР. Ступінь доктора фізико-математичних наук одержав у 2008 р., представивши дослідження «Математичне моделювання фізичних процесів в складних областях за допомогою атомарних функцій» в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. У 2011 р. йому присвоїли звання професора. В.М. Колодяжний — співавтор монографій «Построение дискретных моделей геометрических объектов» та «Атомарні функції в задачах математичного моделювання», «Концепция создания пневматического двигателя для автомобилей», а також автор і співавтор низки навчальних посібників: «Структурно-вариационный метод решения задач математической физики», «Введение в дискретную математику», «Математическое программи­ро­вание и элементы теории «исследование операций», «Прак­тикум по теории вероятностей», «Дискретна математика». Брав участь у багатьох міжнародних математичних конгресах, зокрема: «Вейвлет-системи на основі атомних функцій» (Цюрих, 1994), «Розв’язання нелінійної ідентифікації з використанням вейвлетів атомних функцій» (Берлін, 1998), «Про структурне наближення функції вейвлета, що задовольняє стабільні граничні умови» (Барселона, 2000), «Атомарні функції: Теорія та застосування. АФ-2012. Міжнародна наукова конференція» (Харків, 2013). Володимир Максимович відзначений премією Фонду Сороса Міжнародної соросівської програми освіти в галузі точних наук. З дружиною Наталією Борисівною виховав доньку. Життєве кредо: «Куштувати від дерева пізнання добра і зла».