СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Калюжний
Микола Михайлович

Завідувач і науковий керівник проблемної НДЛ «Радіомоніторинг та обробка радіотехнічної інформації» Харківського національного університету радіоелектроніки, технічний директор Науково-дослідного центру Академії наук прикладної радіоелектроніки

Кандидат технічних наук, академік АН ПРЕ, запрошений професор Харбінського інженерного університету, ветеран Збройних сил України
Народився 12 квітня 1948 р. в с. Мар’ївка Першо­травневого району Харківської області. У 1971 р. закінчив фізичний факультет Саратовського державного університету за спеціальністю «Радіофізика та електроніка». У 1987 р. завершив академічні курси підвищення кваліфікації керівного складу Воєнної інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони (ВІРТА ППО). Трудову діяльність розпочав у 1971 р. інженером НДІ «Волна» Саратовського об’єднання «Алмаз». З 1974 р. проходив кадрову військову службу начальником навчальної лабораторії Енгельського вищого зенітно-ракетного командного училища ППО. У 1977–1993 рр. — інженер, молодший, старший науковий співробітник, начальник НДЛ кафедри радіоелектронної боротьби ВІРТА ППО. З 1992 до 2004 рр. очолював науково-дослідне управління Наукового центру ВПС і ППО при Харківському військовому університеті. З 2004 р. — головний конструктор ДП «НДІ радіо­електронної техніки», полковник запасу, а з 2008 р. — завідувач проблемної НДЛ ХНУРЕ, куратор міжнародної співпраці з КНР. У колі наукових досліджень М.М. Калюжного: тео­рія частотно-часового оброблення сигналів в умовах апріорної невизначеності; принципи, методи, технічні шляхи побудови

систем і засобів радіомоніторингу й радіо­електронної боротьби та оцінювання їхньої ефективності; інші проблеми оброблення радіотехнічної інформації. За безпосередньої участі Миколи Михайловича розроблено теорію і техніку широкосмугових пристроїв панорамного прийому та частотно-часового аналізу невідомих сигналів і високоефективні системи й пристрій оброблення сигналів та формування активних прицільних перешкод. Під його науковим ­керів­ництвом обґрунтовано основні напрями розвитку засобів РМ і РЕБ у програмах озброєння Збройних сил України. Автор понад 200 наукових праць, серед яких монографія, більше ніж 80 статей і 21 винахід, п’ять із яких упроваджені у зразки озброєння й військової техніки. Брав активну участь у виконанні понад 100 НДДКР, здебільшого як науковий керівник. Він підготував трьох кандидатів наук і є науковим керівником ще двох. Ефективність досліджень ученого підтверджена випробуваннями, зокрема під час виконання дослідницьких бойових завдань 7 разів на Центральноєвропейському театрі воєнних дій (ТВД) і 3 рази в далеких морських походах на Тихоокеанському ТВД. За вагомі наукові досягнення, створення й вдосконалення технологій нагороджений орденом, 13 медалями, чотирма нагрудними відзнаками, дипломами й грамотами від Міністерства оборони СРСР й України, МОН України та АН ПРЕ. У Миколи Михайловича чудова сім’я: кохана дружина Лідія, улюблена дочка Наталія і зять Валерій, двоє славних онуків, Олександр і Гліб. Улюблений вислів ученого — «step-by-step». За ним — величезне працелюбство, уміння дійти до суті, виявити головне й «крок за кроком» досягати нових наукових вершин.