Жмінько Петро Григорович Завідувач відділу «Інститут експериментальної токсикології і медико-біологічних досліджень» ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України», заступник голови Товариства токсикологів України Доктор біологічних наук Петро Григорович Жмінько має визначні заслуги перед токсикологічною наукою. Учений здійснює велику наукову й експертну роботу з токсиколого-гігієнічного оцінювання пестицидів щодо їхньої небезпечності для людини та можливості державної реєстрації в Україні. Народився 1 липня 1949 р. в с. Гоголів Броварського району Київської області. У 1980 р. закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка й здобув фах біолога-біохіміка та викладача біології і хімії. У ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України» працює з 1975 р. — спочатку на посадах лаборанта й старшого лаборанта, далі молодшого, старшого та провідного наукового співробітника, а з 1997 р. — керівника лабораторії загальної токсикології. З 2004 р. завідує відділом «Інститут експериментальної токсикології і медико-біологічних досліджень». Наукову діяльність П.Г. Жмінько розпочав під керівництвом видатних учених-токсикологів: члена-кореспондента НАН і НАМН України, професора Ю.С. Кагана та члена-кореспондента НАМН України, професора М.Г. Проданчука. У 1988 р. захистив кандидатську дисертацію, а у 2005 р. — докторську. |
Наукові інтереси Петра Григоровича пов’язані з дослідженням механізмів токсичної і селективної дії пестицидів та регуляторів росту рослин, механізмів віддаленої нейротоксичної дії фосфорорганічних речовин, загальних механізмів регуляції хімічного гомеостазу, мембрано- та імунотоксичних ефектів ксенобіотиків, вивченням основних закономірностей «парадоксальних ефектів» під впливом похідних N-оксид піридину на рівні низьких і наднизьких доз.
Учений є автором понад 260 публікацій, співавтором довідника з токсикології «Общая токсикология», монографій «Medical Aspects of Chemical and Biological Terrorism. Chemical Terrorism ahd Traumatism», «Альтернативні методи і тест-системи. Лікарська токсикологія», нормативних документів і низки методичних рекомендацій. Також у його доробку є патенти на винаходи й нововведення. Під керівництвом П.Г. Жмінька захистилися три кандидати наук, виконуються дві докторські й дві кандидатські роботи.
Петро Григорович науково обґрунтував понад 150 гігієнічних нормативів, більш ніж 50 допустимих добових доз пестицидів для людини. Систематично консультує лікувально-профілактичні заклади МОЗ України у випадку розслідування гострих отруєнь хімічними речовинами та МВС України щодо біологічної активності хімічних речовин, їхнього шкідливого впливу на здоров’я людини й довкілля. Крім того, головує в спеціалізованій ученій раді при ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України» та її первинній профспілковій організації, є членом проблемної комісії НАМН України «Токсикологія» та експертом ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України».
За вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я та високий професіоналізм нагороджений почесною грамотою МОЗ України, подякою та іменним годинником від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, почесним знаком Товариства токсикологів України та іншими.
У Петра Григоровича — велика родина. З дружиною виховали двох доньок, мають чотирьох онуків. Учений усе життя незмінно дотримується кредо: «Самовіддано служити науці».
|