Вашуленко Микола Самійлович професор кафедри теорії і методики початкової освіти глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка
Доктор педагогічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, відмінник освіти України, заслужений діяч науки і техніки України
Видатний український учений і педагог Микола Самійлович Вашуленко — автор багатьох підручників і посібників, з іменем якого пов’язаний розвиток букваристики в Україні. Створені ним букварі перевидаються 40 років і стали хрестоматійними для підручникотворення.
Народився 1 червня 1941 р. в с. Жовтневе (нині — Дмитрівка) Бородянського району Київської області в селянській родині за три тижні до війни. Батько хлопця не повернувся з фронту: загинув поблизу Дембіци (Польща), звільняючи в’язнів німецького концтабору. Тому матері, Мотрі Трохимівні, і бабусі довелося піднімати трьох дітей самотужки. Ще в школі юнак зрозумів, що хоче бути вчителем початкових класів. Завдячує цьому матері, яка хоч і не здобула освіту, але була справжнім педагогом за покликанням, а також першій учительці Євгенії Хомівні Сироті.
У 1961 р. закінчив факультет педагогіки і методики початкового навчання Глухівського державного педагогічного інституту (нині — Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка). Його наставниками були талановиті й надзвичайно вимогливі педагоги-мовники: Гафія Михайлівна Мукан, викладачка української мови, і Йосип Мойсейович Казнадзей, фахівець із російської мови. Після Глухівського педагогічного інституту закінчив філологічний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького (нині — Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова), де здобув другу вищу освіту й фах учителя української мови та літератури в 1972 р.
Професійну діяльність розпочав у Шепетівській школі-інтернаті Хмельницької області, потім учителював у Бучанській школі-інтернаті та Ірпінській ЗОШ № 6 (смт Коцюбинське) на Київщині. Показав себе талановитим педагогом-новатором.
У 1972 р. був запрошений до Науково-дослідного інституту педагогіки України, де пройшов шлях від молодшого й старшого наукового співробітника, завідувача відділу початкового навчання до заступника директора Інституту з наукової роботи. У 1976 р. захистив кандидатську дисертацію з проблем формування в учнів початкових класів орфографічних та орфоепічних навичок, а в 1992 р. — докторську, розробивши систему навчання української мови в чотирирічній початковій школі з початком систематичного навчання дітей із шести років. У 1995 р. був обраний головним ученим секретарем президії Національної академії педагогічних наук України, на цій посаді працював до 2002 р.
Протягом 1993–2007 рр. за сумісництвом викладав методику навчання української мови на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання Глухівського державного педагогічного університету. З 2008 до 2015 рр. завідував кафедрою теорії та методики початкової освіти, а з 2015 р. до сьогодні — професор цієї кафедри.
Знаний і авторитетний не лише на вітчизняних теренах, а й за кордоном учений є фахівцем у галузі методики навчання української мови. Досліджує проблеми навчання рідної мови в початковій школі. За його наукового керівництва та участю розроблено й впроваджено в освітню практику систему навчання української мови на основі комунікативно-діяльнісного підходу, створено дидактичне та методичне забезпечення реалізації цієї системи в початкових класах. Він є одним з авторів Державного стандарту початкової освіти, і саме його заслуга — створення нормативного базису початкової освіти: концепція мовної освіти, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, стандарти, програми, методики.
|
|