|
|
Бих Анатолій Іванович Професор кафедри біомедичної інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Академії наук прикладної радіоелектроніки, відмінник освіти України Професор Анатолій Іванович Бих є засновником наукового напряму в галузі рідиннофазової електроніки — оптохемотроніки. Його наукова школа з дослідження нового фізичного явища — електрохемілюмінесценції (ЕХЛ) — існує з 1968 р. Під керівництвом ученого розроблено теоретичні основи ЕХЛ, методи перетворення, зберігання, перероблення й передавання інформації, а також ЕХЛ-аналізатори рідин і твердих електропровідних тіл. Народився 27 січня 1940 р. в м. Харкові. У 1962 р. з відзнакою закінчив Харківський гірничий інститут за спеціальністю «Гірнича автоматика». Після закінчення інституту з 1962 до 1965 рр. працював інженером, старшим інженером Луганської філії інституту «Дніпровуглемаш», де впроваджував нову вугледобувну техніку на шахтах Донбасу. У 1965 р. Анатолій Іванович розпочав шлях у Харківському технічному університеті радіоелектроніки, де обіймав посади старшого інженера, асистента й старшого викладача на кафедрі технічної електроніки. Працював доцентом кафедри фізики надвисоких частот, а з 1975 р. — деканом факультету електроніки Харківського університету радіоелектроніки. Був ініціатором відкриття першої в Україні спеціальності «Електронна медична апаратура». |
У 1979 р. науковець очолив кафедру теоретичних основ електротехніки, і там завирувала наукова діяльність, розширилася наукова лабораторія, з’явилися бюджетні й господарські теми в галузі сучасних електронних технологій. Після захисту докторської дисертації Анатолій Іванович став завідувачем оновленої кафедри теоретичних основ електротехніки та електроніки.
Наукові інтереси А.І. Биха значно розширилися після того, як у 1996 р. він став завідувачем кафедри «Біомедичні електронні пристрої та системи». У 2008 р. відкрив новий напрям підготовки бакалаврів «Біомедична інженерія» і дві спеціальності для спеціалістів та магістрів — «Біомедична інженерія» та «Інформаційні технології в біомедицині».
У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію «Дослідження явища електрохемілюмінесценції і розробка на його основі нових електронних приладів і пристроїв». У 1990 р. захистив першу на вітчизняних теренах докторську дисертацію в галузі рідиннофазової електроніки щодо розроблення електрохемілюмінесцентних приладів та пристроїв.
Учений провадить широку науково-освітню роботу. Під його керівництвом підготовлено й захищено 3 докторські та 14 кандидатських дисертацій. За результатами науково-дослідних робіт професор опублікував понад 330 наукових і методичних праць. У своєму доробкові має 50 патентів, 7 монографій, 9 навчальних посібників, із яких 7 із грифом МОН України. Входить до редколегії фахових журналів «Прикладна радіоелектроніка», «Проблеми біоніки», «Клінічна інформатика і телемедицина» та «Біомедична інженерія». Під керівництвом професора А.І. Биха з 2002 р. проводилися міжнародні конференції «Проблеми біомедінженерії. Наука і технології» в межах Міжнародного радіоелектронного форуму. Протягом багатьох років науковець також є заступником голови НМК «Біомедична інженерія», заступником голови й членом спеціалізованих учених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій.
Вагомі наукові досягнення й багаторічна діяльність А.І. Биха відзначені багатьма нагородами: почесними знаками МОН України «Відмінник освіти України» й «За наукові досягнення», дипломами «Переможець конкурсу ХНУРЕ — найкращий за фахом», почесними грамотами Верховної Ради України, МОН України, а також НАМН України.
|
