|
Магрицька
Ірина Василівна
голова Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні,
Доцент кафедри філології та перекладу
Івано-Франківського національного
технічного університету нафти і газу,
кандидат філологічних наук
За вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (2007).
Педагог, науковець, публіцист Ірина Василівна Магрицька вирішила присвятити життя донесенню до земляків усієї правди про Голодомор 1932–1933 рр. На сьогодні є відомою по всій Україні та за її межами дослідницею цієї страшної трагедії народу, котра здійснила велику подвижницьку працю, задокументувавши спогади
очевидців.
Народилася 17 грудня 1961 р. у Донецьку, але майже все свідоме життя прожила в Луганську. Саме там у 1979 р. закінчила школу, а потім — Ворошиловградський державний педагогічний інститут імені Тараса Шевченка за фахом «Учитель української мови та літератури» (у 1983 р.).
Після вишу Ірина Магрицька 8 років учителювала в школах
|
Луганщини та рідного міста. Від 1991 р. викладала на філологічних кафедрах національних університетів (Луганського педагогічного, Східноукраїнського, Івано-Франківського нафти і газу).
У 2000 р. захистила кандидатську дисертацію «Весільна лексика українських східнослобожанських говірок (Луганська область)».
У 2003–2007 рр. за власною ініціативою зібрала свідчення очевидців Голодомору в майже 300 селах Луганщини. Автор книжки «Врятована пам’ять. Голодомор 1932–33 рр. на Луганщині: Свідчення очевидців» і продюсер документально-публіцистичного фільму «Закляття безпам’ятства: Голодомор 1932–1933 рр. на Луганщині», основою якого стали взяті нею інтерв’ю. Над фільмом працювала разом із чоловіком Олександром Крамаренком — заслуженим журналістом України, він є автором сценарію та режисером.
Як педагог І. В. Магрицька велику увагу приділяє вихованню молоді на засадах загальноукраїнського патріотизму, разом зі своїми студентами брала участь в акціях «Схід і захід — разом!» Створила в СНУ ім. Володимира Даля, де працювала, осередок ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, з яким провела велику кількість національно-патріотичних виховних заходів.
Упродовж 2000–2014 рр. систематично виступала на Луганському обласному державному радіо із циклом передач українознавчого змісту.
Із численними просвітницькими лекціями та показом фільму виступила в навчальних закладах Луганської, Київської, Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, а з доповідями — на Світовому конгресі українців і Всесвітньому форумі українців.
Ірина Василівна — автор понад 100 наукових публікацій, 15 науково-методичних праць і майже 200 публіцистичних статей у періодичних виданнях.
Крім того, є головою Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні, членом Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Національної спілки журналістів України та Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги.
За активну громадянську позицію зазнала цькувань влади. Тому з політичних міркувань у 2014 р. покинула малу батьківщину. Мешкаючи в Івано-Франківську, вона так само залишається небайдужою до будь-якої несправедливості людиною, активною громадянкою, якій болять усі українські негаразди.
За видатні заслуги перед Батьківщиною нагороджена багатьма відзнаками, зокрема почесною грамотою Луганської ОДА, орденом княгині Ольги III ступеня та орденом Українського козацтва «Покрова Пресвятої Богородиці».
|
