|
Ідзьо
Віктор Святославович
директор-засновник Інституту Східної Європи,
віце-президент академії наук «Трипільська цивілізація», академік АНВШ України,
Академік Міжнародної академії наук Євразії,
доктор історичних наук, професор,
лауреат премії ім. академіка І. Крип’якевича та Міжнародної премії ім. Короля Данила Галицького
За активну діяльність в українській діаспорі Росії та вагомий внесок у розвиток і розбудову Української держави нагороджений орденом «За мужність» III (1999) та II (2012) ступенів.
Народився 25 листопада 1960 р. у м. Івано-Франківську. Захоплення історичним минулим стало вирішальним у виборі майбутнього фаху. У 1981 р. закінчив Івано-Франківський народний університет пропаганди пам’яток історії та культури, а в 1984 р. — історичний факультет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, де розпочав наукову діяльність під керівництвом професора В. Грабовецького, котрий, будучи учнем І. Крип’якевича, підтримував неперервність академічної традиції наукової школи М. Грушевського. З 1984 до 1985 рр. служив у збройних силах й отримав звання лейтенанта сухопутних військ. Трудову діяльність розпочав
|
інспектором обласного управління професійно-технічної освіти, далі працював викладачем історії. У 1988 р. переїхав до Москви. З 1992 до 2002 рр. був пошукачем та викладачем історії Московського державного педагогічного університету (МДПУ), де в 1997 р. успішно захистив дисертацію й став кандидатом історичних наук.
З 1997 до 2002 рр. працював проректором із науково-організаційної роботи в МДПУ. У 2002 р. захистив докторську дисертацію.
Енергійний організатор і талановитий учений невтомно опікувався науково-освітнім життям українців у Росії. У 1992 р. брав участь у заснуванні Українського державного університету в Москві, у 1997 р. — Українського інституту при МДПУ, у 1995 р. став засновником та першим очільником Українського історичного клубу в Москві. Будучи патріотом, у 1997–2010 рр. проявив себе як активний член ради Об’єднання українців Росії. У 2000–2015 рр. — ректор Українського державного університету в Москві, видав ХХІ том «Наукового Вісника УУМ» (2001–2015). У 1995 р. очолив як головний редактор видання «Український історичний альманах у Росії». Заснував і у 1997–2010 рр. очолював редакцію «Наукового вісника Українського історичного клубу», якого видав XVI томів. У 2005 р. започаткував у Львовi науковий журнал «Українознавець», який виходить і донині.
У 2001 р. заснував в Україні науково-дослідний заклад — Інститут Східної Європи (ІСЄ) при Університеті «Львівський Ставропігіон», перед яким постало завдання — розбудова науково-освітньої та видавничої системи на основі українських інтелектуальних, історичних та культурно-християнських традиціях. З 2017 р., рішенням ректора Мауро Контілі, В. С. Ідзьо затверджений професором Римського університету імені Павла Апостола.
У фокусі Віктора Святославовича широке коло наукових проблем, пов’язаних із вивченням української історії, українознавства, археографії та джерелознавства. Він — автор понад 800 наукових праць, у тому числі 50 монографій. Під керівництвом академіка проводиться багато міжнародних наукових конференцій, де здійснюється системне вивчення джерел з української історії. Результати наукової діяльності Віктора Ідзя гідно оцінені на найвищому державному рівні. За монографічне дослідження «Українська держава в ХІІІ столітті» отримав премію ім. академіка І. Крип’якевича, за працю «Українська держава в ІХ-ХІV століттях» — Міжнародну премію ім. Короля Данила Галицького, за монографію «Галицьке королівство 1215–2015 рр.» нагороджений золотою медаллю вченої ради Університету «Львівський Ставропігіон». Удостоєний орденів «Золотий Хрест звитяги з двома мечами», «За розбудову Української держави», гетьмана Івана Сулими; військово-козацьким званням генерал-хорунжого Українського козацтва. Нагороджений ювілейними медалями «10 років незалежності України» та «20 років незалежності України».
|
