СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Білоус Іван  Андрійович

Білоус

Іван Андрійович

Голова правління Спілки споживчих товариств Миколаївської області


Іван Андрійович Білоус — керівник високого класу, який створив себе сам. Поклавши лідерський потенціал, високі організаторські здібності та відданість своїй справі на розвиток системи споживчої кооперації Миколаївщини, вивів її на передові позиції на теренах країни. Народився 24 жовтня 1958 р. у м. Миколаєві. Після успішного закінчення школи за порадою друга вступив до Миколаївського кооперативного технікуму. І саме в технікумі перейнявся кооперативним духом, який визначив перебіг усього подальшого життя. Трудова біографія І. А. Білоуса розпочалася в системі Миколаївської облспоживспілки, де він працював старшим продавцем Жовтневого райунівермагу Жовтневої райспоживспілки. Потреба в збагаченні фаховими знаннями зумовила вступ до Полтавського кооперативного інституту, який Іван Андрійович закінчив у 1982 р. за спеціальністю «Економіка торгівлі». Саме тоді спеціаліст накреслив для себе ­квадрат успіху: віра, сім’я, робота, друзі. Після закінчення інституту отримав призначення на посаду начальника планового відділу Доманівської райспоживспілки Миколаївської облспоживспілки, звідти молодий фахівець був призваний до лав Радянської армії. Під час служби досвідчений солдат дослужився до командира відділення, заступника командира взводу. Звільнившись в запас, продовжив трудову діяльність на Миколаївщині на посаді заступника голови правління з торгівлі Снігурівської райспоживспілки. Організаторський талант, професійні знання сприяли швидкому кар’єрному зростанню. У 1986 р. він уже був обраний головою правління Снігурівської райспоживспілки, а у 1994 р. Іван Білоус став головою правління однієї з найпотужніших в області Жовтневої райспоживспілки. У 2002 р. кооператори Миколаївської області обрали Івана Андрійовича головою правління Миколаївської облспоживспілки, у 2012 р. — головою правління Споживспілки Миколаївської області. Надійними помічниками голови є його заступники — А. Г. Неменко та М. М. Пашечко. Сьогодні до складу Спілки споживчих товариств Миколаївської області входять 13 районних споживчих товариств, 3 райспоживспілки, 36 сільських споживчих товариств, 8 міських споживчих товариств, 3 відокремлених підрозділи та 76 підприємств. Пріоритетами діяльності споживчої кооперації Миколаївщини на нинішньому етапі є формування конкурентоспроможної торгової мережі на селі, модернізація кооперативного виробництва та розвиток ринкової діяльності. Торговельна діяльність здійснюється через 410 магазинів, які розташовані у 270 населених пунктах області. За останні 5 років у розвиток матеріально-технічної бази підприємств торгівлі вкладено понад 20 мільйонів гривень. Діяльність галузі ресторанного господарства здійснюється у 80 підприємствах. На цей час проведено значну роботу з модернізації та реконструкції ресторанів, барів, кафе. Щорічно на їхній розвиток та реконструкцію витрачається до 1,5 мільйона гривень.



Ринкову діяльність у системі споживчої кооперації Миколаївської області здійснюють 11 ринків. Ці ринки є одним із найбільших джерел забезпечення населення сільськогосподарською продукцією, продовольчими та непродовольчими товарами. На розвиток їхньої матеріально-технічної бази тільки за останні 5 років використано понад 10 мільйонів гривень власних коштів. Працює 20 виробничих підприємств, які виробляють хлібобулочні, кондитерські, макаронні та ковбасні вироби, рибопродукцію, борошно, непродовольчі товари. На технічне переоснащення виробничих підприємств витрачено 12 мільйонів гривень. Галузь виробництва посідає провідні позиції в споживчій кооперації України. Діяльність заготівельної галузі спрямована на забезпечення потреб власного виробництва, підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства. Діє понад 60 об’єктів із надання різноманітних послуг. Сьогодні кооперативні організації та підприємства області очолюють керівники, які були учнями метрів 70–80-х років, пройшли горно 90-х — досвідчені, віддані спільній справі, креативні. Серед них голови правлінь райспоживтовариств: Березанського — С. П. Рубцов, Первомайського — В. М. Бойчук, Новобузького — К. П. Волкожа; Жовтневої райспоживспілки — Г. А. Лебедєва; директор ТОВ «Ринок «Колос» — С. П. Куценко, директор КП «Вознесенський ринок» — Г. В. Кострикіна, директор СП «Миколаївська УТБ» — В. В. Мельник та багато інших. Шестеро колег удостоєні високого державного звання заслуженого працівника сфери послуг України. Лідери не бояться йти на експеримент, впроваджувати прогресивні методи й форми господарювання, уміють захопити цією справою свої колективи. Однак основним надбанням системи Миколаївської облспоживспілки, на думку голови правління І. А. Білоуса, є люди, які за покликом серця примножують добрі традиції споживчої кооперації та є її патріотами. Сумлінне служіння Івана Андрійовича кооперації області здобуло заслужене визнання на всіх рівнях споживчої кооперації та державної влади України. Він нагороджений Грамотою Верховної Ради України, медаллю «За трудовое отличие», «Знак пошани» Укоопспілки, почесними грамотами Миколаївської облспоживспілки, Миколаївської обласної державної адміністрації, Миколаївської обласної ради, знаком Федерації профспілок України «За розвиток соціального партнерства», почесним знаком облспоживспілки «За сумлінну працю», орденом рівноапостольного князя Володимира, медаллю «Святий Микола Чудотворець». Іван Андрійович відбувся і як громадський та політичний діяч: майже 10 років очолював Миколаївську міську організацію Народної партії, багато разів обирався депутатом Снігурівської районної ради, Миколаївської обласної ради, є членом ради Укркоопспілки, облспоживспілки та Споживспілки Миколаївської області. Відновлює сили та черпає натхнення Іван Андрійович у колі власної родини. Разом із дружиною Катериною Борисівною в добрі, любові та повазі виховали двох синів Олександра й Андрія та мають онуку Ірину. Сини Івана Андрійовича без жодних вагань пішли батьківською стезею: закінчили Полтавський університет споживчої кооперації України й нині працюють у системі споживчої кооперації. Секретом успіху Івана Андрійовича є віра, основа всіх основ, — віра в Бога, віра в себе, віра в людей.