Соколюк
Людмила Данилівна
професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв
Відомий мистецтвознавець Людмила Данилівна Соколюк знайшла своє покликання у стінах Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Тут вона пройшла шлях від старшого викладача до професора, активного науковця, відомого як в Україні, так і поза її межами. Поставивши перед собою завдання відновити харківську мистецтвознавчу школу, зруйновану за часів сталінських репресій, вона значною мірою здійснила ці наміри.
Народилася 16 листопада 1937 р. у м. Харкові в сім’ї військовослужбовця Данила Кириловича Козуба. Перед початком Другої світової війни родина мешкала в м. Києві. Тут під час оборони міста офіцер Д. К. Козуб і загинув. Батька в сім’ї, де виховувалося ще двоє дітей, — брати Геннадій та Олег, замінив дідусь Стефан Іванович Яроцький. В оселі цієї людини збиралися рештки старої харківської інтелігенції, якій вдалося пережити сталінський терор.
Як і чимало однолітків, після закінчення війни дівчина пішла вчитися до середньої школи. Відмінниця, вона мріяла бути одночасно й письменницею, і художницею. Матері-вдові Олені Андріївні важко було утримувати трьох дітей,
|
і доньці порадили обрати більш реалістичний шлях. Тому після школи в 1955 р. Людмила вступила на філологічний факультет Харківського університету, який закінчила в 1960 р. Але потяг до мистецької творчості не полишав її.
Тож Людмила Данилівна почала навчатися заочно в Заочному народному університеті мистецтв в м. Москві на факультеті рисунку й живопису, вступивши в 1961 р. і закінчивши в 1965 р. Із 1961 р. одночасно працювала в редакціях газет і на телебаченні, займаючись літературною та мистецькою діяльністю. Поєднувала їх у журналістській роботі. Із закінченням доби хрущовської «відлиги», відчувши, що моральна атмосфера в радянському суспільстві надто далека від вимріяних ідеалів, залишила журналістську діяльність.
Із 1972 р. працювала на кафедрах архітектури спочатку в Харківському сільськогосподарському інституті, а з 1978 р. — Харківському інженерно-будівельному інституті. Викладала історію мистецтва, набираючись досвіду. У 1979 р. пройшла за конкурсом на посаду старшого викладача Харківського художньо-промислового інституту, де працює й досі (нині — Харківська державна академія дизайну і мистецтв, ХДАДМ).
Починаючи з 1971 р., вона майже щороку бере активну участь у всеукраїнських, міжнародних наукових конференціях в Україні й інших європейських країнах, постійно виступає з публікаціями в наукових і науково-популярних професійних виданнях.
Підготувала 15 кандидатів і одного доктора мистецтвознавства, які нині працюють в ХДАДМ та інших вищих навчальних закладах. Творчий доробок Л. Д. Соколюк містить монографії, статті, науково-методичну літературу. Усього майже 250 позицій, що для мистецтвознавчої галузі є одним з найвищих показників в Україні. Вона є автором унікальної наукової монографії, присвяченої мистецькій спадщині Михайла Бойчука та його школи.
Тема долі української інтелігенції — цвіту національної культури, що нещадно винищувалася за сталінських часів, із дитинства близька Людмилі Данилівні. Вийшла друком ще одна, знову перша в українському мистецтвознавстві, її фундаментальна монографія, присвячена творчості блискучого графіка 1920–1930-х рр. і талановитого літератора Михайла Жука. У 2018 р. на форумі книговидавців у Львові її монографія «Михайло Жук: мистець-літератор» була нагороджена спеціальним дипломом за найкращу книгу.
Л. Д. Соколюк та її колишні учні гідно представляють українське мистецтвознавство. Людмила Данилівна нагороджена знаком «Відмінник освіти України», золотою медаллю Національної академії мистецтв України, почесними грамотами МОН України.
|