Думнич Володимир Іванович  Суддя у відставці, адвокат
Як професійний суддя та адвокат водночас Володимир Іванович на власному багатогранному правозастосовчому досвіді пересвідчився в існуванні серйозних проблем у судовій системі та у своїй практиці намагався привернути увагу й долучитися до подолання однієї зі стержневих проблем — проблеми відсутності виправдувальних вироків. У такий спосіб досвідчений професіонал із європейським цивілізованим світоглядом правника зробив вагомий внесок у розбудову правової держави. Народився 1 січня 1953 р. Вищу освіту здобув у Харківському юридичному інституті, де навчався з 1975 до 1979 рр. Після інституту розпочав трудову діяльність стажистом, а потім виконувачем обов’язків судді Ужгородського міського народного суду. З 1980 до 1983 рр. працював народним суддею Мукачівського міського народного суду. У 1983 р. став членом Закарпатського обласного суду. Після цього призначений головою Мукачівського районного суду (1985–1995). Потім обіймав посаду судді цього ж суду до 1997 р. За головування Володимира Думнича ухвалювалися виправдувальні вироки, навіть у той час, коли інші не наважувалися. У резонансній кримінальній справі щодо пожежі на зданій в експлуатацію торговельній базі, яка згоріла в м. Ужгород в 1986 р., вартістю близько 3 млн крб, підсудний був виправданий за недоведеністю його вини. У низці інших кримінальних справ теж ухвалювалися аналогічні вироки. |
У роботі Володимир Іванович завжди дотримувався переконання, що судова влада в демократичній державі має здійснюватися на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечувати право кожного на вільний доступ до правосуддя та на справедливий суд.
Для успішного виконання цих функцій судді та весь без винятку соціум повинні раз і назавжди усвідомити, що суд є фундаментом держави й до того ж, як одна з гілок влади, не має за пріоритет доведення вини особи, а повинен безсторонньо та об’єктивно дослідити наявні в справі докази та дати їм належну правову оцінку, при цьому постійно та системно упроваджувати верховенство права та закону, неухильно дотримуючись фундаментального принципу рівності усіх громадян перед законом і судом, щоб кожна винна особа справедливо була покарана, а невинна не була засуджена. Це дозволить суду здобути високий ступінь довіри суспільства, у тому числі й тоді, коли він буде ухвалювати виправдувальні вироки, за наявності обґрунтованих для цього підстав, незалежно від їхньої кількості.
З 1997 р. юрист активно провадить адвокатську практику, на його рахунку багато виграних справ. За участю Володимира Думнича як захисника в 1999 р. була повністю виправдана за вироком місцевого суду власник магазину «Ґудзик» у м. Мукачево в кримінальній справі про звинувачення в ухиленні від сплати податків за відсутністю в діях складу злочину.
У 2007 р. у Європейському суді з прав людини в м.?Страсбург адвокат представляв інтереси громадянина України — мешканця м. Мукачева Георгія Лізанця, проти якого незаконно порушили кримінальну справу, й останній півроку незаконно утримувався під вартою (згодом справа була закрита за недоведеністю його вини). За рішенням суду на користь підзахисного Володимира Думнича присуджено остаточну справедливу сатисфакцію в розмірі 16 000 євро. Також в іншій справі за участю адвоката заява в інтересах його клієнтів визнана прийнятною, а відтак укладено мирову угоду — із виплатою заявникам Україною добровільно певної суми сатисфакції за порушення їхніх прав і свобод у кримінальному провадженні. Наразі на завершальній стадії розгляду в цьому суді перебуває ще одна справа.
Володимир Іванович брав активну участь у роботі багатьох професійних об’єднань та їхніх органів. У 1997 р. Володимир Іванович став членом Спілки адвокатів України. У 2001–2003 рр. був заступником голови її Закарпатського відділення.
У 2000–2003 рр. юрист очолював Закарпатську обласну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (КДКА). У 2006–2009 рр. був заступником голови атестаційної палати КДКА, а у 2010 р. — головою атестаційної палати Закарпатської обласної КДКА VI скликання.
Володимир Іванович публікує науково-практичні статті з проблем покращення функціонування суду та адвокатури.
Родина адвоката дала ще трьох фахівців у сфері права, котрі працюють юристами. Професійне кредо Володимира Думнича: «Не нагороди й відзнаки — показники успішної роботи юриста, а конкретні справи».
|
||||||
