Гузир Володимир Павлович  Заслужений юрист україни
Народився 4 грудня 1955 р. у с. Липцях на Слобожанщині. Достаток і затишок у родині його батьків — Павла Григоровича та Раїси Сергіївни — спонукали дітей до максимальної самовіддачі роботі, хай якою б вона була. Успішне закінчення Барвінківської СШ № 2, спорт та наполегливість сформували характер майбутнього правника. Перед здобуттям вищої освіти в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського довелося попрацювати й на автотранспортному підприємстві, і судовим виконавцем народного суду. Під час навчання під науковим керівництвом професора М.І. Бажанова зайнявся науковою діяльністю на кафедрі кримінального права, а потім очолив Студентське наукове товариство, яким опікувався професор В.Я. Тацій. У 1983 р. Володимир Павлович розпочав виробничу практику в прокуратурі Мінського району міста Києва й відтоді пов’язав свою подальшу долю з Києвом. Прокурорська діяльність і слідство, яке, за словами першого керівника С.М. Винокурова, «не стільки робота, а більше мистецтво», стали багаторічним шляхом Володимира Павловича — як слідчого, прокурора та керівника структурних підрозділів Генеральної прокуратури України. Найбільш знаковою була робота у Верховному Суді України, коли Володимир Павлович очолював управління підтримання державного обвинувачення. Безпосередня участь в узагальненнях судової практики та пленумах Верховного Суду України, удосконалення процесуального законодавства та формування єдиного підходу до запровадження на практиці норм матеріального та процесуального права — це одна з найяскравіших сторінок професійної діяльності правника. Відразу після ухвалення в 2001 р. нового Кримінального кодексу України Володимир Павлович написав науково-практичні коментарі до Особливої частини про злочини, пов’язані з корупцією, та службові злочини. Як один із керівників Союзу юристів України, Володимир Павлович провадить активну правотворчу діяльність, яка спрямована на вдосконалення процесуального законодавства та запобігання негативним проявам в організації роботи органів прокуратури. |
|
||||||
Щасливо склалося подружнє життя Володимира Павловича. З коханою дружиною Ніною Петрівною пройшли обіруч усе життя. Діти теж вибрали фах правників, невістка Ірина, яку взяв за дружину син Дмитро, також займається правозахисною адвокатською діяльністю. Родина сподівається, що онуки Анастасія, Максим, Лев та Лука пов’яжуть своє майбутнє з правознавством, а дорослі допоможуть доброю порадою.
