Антонова Ганна Ігорівна  Адвокат, член Національної асоціації адвокатів України, член Асоціації податкових радників
Професія юриста дозволила Ганні Ігорівні втілити природне почуття загостреної справедливості у реальні справи і допомогу людям. Тому зараз, коли за плечима понад 20 років роботи за фахом, вона може з упевненістю сказати, що найбільше задоволення приносить саме відновлення порушених прав клієнтів, аніж інші види визнання.
Народилась 9 березня 1973 р. у Києві. Вищу освіту здобула на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство», а роботу за фахом розпочала у 1992 р. Після закінчення університету працювала у юридичному відділі Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Від початку роботи Ганни Ігорівни прагнення слідувати закону та потреба бачити такий підхід серед колег дали про себе знати — на заваді стали бюрократичні моменти. В результаті, втримати її на посаді не зміг ні начальник юридичного відділу, ні спрацьований колектив.
Продовжила роботу у Юридичній компанії «Бізнес-центр «Право та справа», де здобувала досвід до 2010 р. на посаді керівника. Сфера спеціалізації — господарське, цивільне та податкове право. До 2017 р. співпрацювала з відділом підприємництва та розвитку малого та середнього бізнесу Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації з організації допомоги підприємцям району.
У вересні 2010 р. Г.І. Антонова отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Відтоді надає правову допомогу у кримінальних провадженнях за обвинуваченнями у службових, корупційних, податкових та економічних злочинах.
З 2016 р. — член Асоціації податкових радників. На сьогодні асоціація є чудовим майданчиком, який збирає правознавців задля обговорення найактуальніших проблем податкового права, адміністративного процесу, вироблення практики застосування окремих норм. В останні роки Ганна Ігорівна значну частину часу приділяє просвітницькій діяльності з правового регулювання. Завжди відповідає на запрошення з проведення семінарів чи лекцій, з радістю розуміючи, що все більше людей виявляють бажання вчитися та отримувати нові знання.
Щоби краще зрозуміти людину, не завжди треба заглиблюватися у біографічні деталі. Іноді досить запитати, чи має людина місію, і за ствердної відповіді попросити озвучити її. Ганна Ігорівна не лише чітко сформулювала свою місію як фахівця, а й розділила її на дві складових. По-перше, цінність правознавця збільшується з кожною новою справою, якою він займається особисто. Безперечно, ефективний менеджмент у великих юридичних компаніях виправданий, однак найбільшу вагу має індивідуальний підхід, оскільки в умовах сьогодення теоретичні знання значно відірвані від практики. По-друге, важливим є бажання і вміння ділитися знаннями і навичками з молодими фахівцями. Г. І. Антонова особливо пишається тим, що за роки практичної діяльності змогла виховати, хай не багато, але віддано люблячих справу юристів.
У взаємовідносинах із клієнтом Ганна Ігорівна на перше місце ставить довіру. Щоб зберегти її
|
|
||||||
від першої зустрічі до завершення справи, віддає перевагу прямому спілкуванню. Через це часто називає себе «динозавром професії» — не рекламує свої послуги, не просуває себе у соціальних мережах та намагається не брати участі у різноманітних рейтингах. Вважає, що саме так можна досягти успіху, і з року в рік відгуки задоволених та вдячних клієнтів виправдовують такий підхід.
Додають сил у щоденній діяльності позитивні зміни на державному рівні. Наприклад, результативна співпраця з Офісом бізнес-омбудсмена. Європейські цінності, сучасний підхід, небайдужість та відкритість надихають, тож Г.І. Антонова отримала не тільки досвід, а й задоволення від можливості скористатись таким дієвим інструментом для захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта. Відстоюючи інтереси клієнта, за представництва та допомоги Офісу бізнес-омбудсмена, Ганна Ігорівна мала нагоду взяти участь і в робочій зустрічі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. На зустрічі Володимир Борисович особисто розглянув кожну скаргу представників і видав письмове доручення про усунення порушень з боку керівників відомств найвищого рівня.
Попри щиру любов до професії юриста, Г.І. Антонова відзначає й негативні аспекти, на подолання яких нашому суспільству потрібно багато часу. Зокрема, гендерна нерівність серед фахівців у галузі права, яка відчувається у всіх напрямах: від вибору кандидатур на керівні посади та значній різниці у розмірі винагороди за надані послуги до відсутності суспільної та державної підтримки громадських рухів боротьби за рівність жінок.
На жаль, попри задекларовану на конституційному рівні заборону дискримінації за статевою ознакою, звичайна заява чи обговорення цієї теми призводить до насміхань та несерйозного ставлення до цієї проблеми. Навіть жінки-юристи, адвокати, оминають згадувати про своє нерівне становище аби уникнути сексизму у реакції колег-чоловіків.
Найбільше, що турбує Г.І. Антонову як фахівця, — відсутність правової визначеності у захисті порушених прав особи та системності у законотворчих процесах. Сьогодні правові позиції Верховного Суду України фактично підміняють норми матеріального права, особливо у спорах з кредитних правовідносин та спорах про поділ спільного майна подружжя. З іншого боку, Верховна Рада України дозволяє собі «технічні» помилки, внаслідок яких ліквідується цілий державний орган, повноваження якого не передані іншому органу — так сталося із податковою міліцією у 2017 р. Відповідно до приписів Кримінального процесуального кодексу України податкова міліція мала повноваження на виконання функцій органу досудового слідства у справах про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що скоїли податкові та економічні злочини, а нині ліквідована.
Зрозуміло, що в такій непростій ситуації в державі працювати правознавцю складно, однак, на думку Ганни Ігорівни, дуже цікаво. Не виключає, що саме через цікавість та успадковану тягу до захисту справедливості, донька Єлизавета також обрала шлях правознавця і в 2017 р. успішно завершила навчання в магістратурі вже рідного юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
