СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Слюсар
Іван Тимофійович

Головний науковий співробітник відділу сівозмін і землеробства на меліорованих землях Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН»

Доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Відомий вчений в галузі меліоративного землеробства, кормовиробництва та екології довкілля Іван Тимофійович Слюсар народився 4 вересня 1939 р. у с. Мазінки Переяс­лав-Хмельницького р-ну Київської обл. Вищу освіту здобув у 1966 р. на агрономічному факультеті Української сільськогосподарської академії. Професійний шлях почав головним агрономом колгоспу в с. Усівка Баришівського р-ну на Київщині. З 1972 р. працює в ННЦ «Інститут землеробства НААН» спочатку заступником директора Панфильської дослідної станції Інституту землеробства, а з 1996 р. — завідувачем лабораторії землеробства на осушених землях. З 2011 р. — головний науковий співробітник відділу сівозмін і землеробства на меліорованих землях. За сумісництвом з 1992 по 2003 рр. обіймав посаду професора кафедри кормовиробництва та сільськогосподарської меліорації Національного аграрного університету. Наукові розробки Іван Слюсар присвятив високопродуктивному та екологічно збалансованому використанню осушуваних земель гумідної зони України.

Вдосконалив теоретичні й практичні основи регулювання водного режиму ґрунтів, мінерального живлення та ресурсного програмування врожайності сільськогосподарських культур. Науково обґрунтував практичні рекомендації стосовно комплексного природоохоронного використання ґрунтів гумідної зони на основі впровадження сівозмін із коротким польовим періодом, ґрунтозахисної системи обробітку, біологізації систем землеробства, відтворення та збереження малих річок з біологічним різноманіттям рослинництва у їхніх басейнах. Іван Тимо­фійович встановив закономірності формування високопродуктивних біогеоценозів різних термінів достигання та сінокісно-пасовищного використання під дією різних природних та антропогенних чинників як основи природоохоронного використання осушуваних ґрунтів гумідної зони, які мають велике практичне значення. Результати наукових пошуків Івана Слюсара висвітлені у понад 260 наукових працях, серед яких 21 монографія, підручники та навчальні посібники, 6 патентів на винаходи. Основні праці: «Водоспоживання сільськогосподарських культур на карбонатних торфових ґрунтах Лісостепу України» (Вісник с.-г. науки, 1974), «Баланс азота в осушаемых торфяно-глеевых почвах под многолетними травами» (Поч­воведение, 1982), «Изменение водно-физических и агрохимических свойств органических почв при их с.-г. использование» (Мелиорация и водное хазяйство, 1983), «Охорона органогенних ґрунтів та навколишнього середовища при с.-г. використанні осушуваних заплавних земель» (Віс­ник с.-г. науки, 1995), «Корми з осушеного гектара» (1998), «Кормовиробництво. Практикум для ВУЗів» (2001) (у співавторстві), «Трав’янисті біогеоценози, їхнє поліпшення та раціональне використання» (2005) та ін. Гідно представляє вітчизняну науку на міжнародних конференціях. Входить до складу двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Під його науковим керівництвом захищено 21 кандидатська та 2 докторські дисертації. Член редколегії кількох наукових журналів. Академік Української екологічної академії наук. За багаторічну наукову та педагогічну діяльність Івану Тимофійовичу присвоєне звання «Заслужений діяч науки і техніки України (2009), нагороджений почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, МОН України, почесною відзнакою МНС України, «Знаком Пошани» Міністерства аграрної політики України та Київської міської держадміністрації, Лауреат премії УААН «За видатні досягнення в аграрній науці» (2001).