|
Гавриленко
Микола Мефодійович
Міністр геології Української РСР, народний депутат України?І скликання, голова Державного Комітету з геології та використання надр України (1991–1998), кандидат технічних наук, професор, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки
За вагомі особисті заслуги в галузі державного будівництва нагороджений орденом
«За заслуги» ІІІ ступеня (1997).Микола Мефодійович Гавриленко відомий як дослідник питань впливу поверхнево-активних речовин фізико-механічних властивостей гірських порід. Також до його кола інтересів належить становлення в Україні екологічної геології як нової галузі науки. Під керівництвом та за особистої участі вченого у 1994 р. розроблено Кодекс України про надра, який заклав основи ринкового надрокористування у нашій державі.
Народився 2 січня 1937 р. у с. Малі Гирли Херсонської області в селянській родині. У 1959 р. закінчив Дніпропетровський гірничий інститут за спеціальністю «Гірничий інженер».
Перші три роки роботи буровим майстром та технологом у Степовій експедиції Міністерства геології СРСР у м. Макінськ для Миколи Мефодійовича стали надійним стартом для впевненого руху вперед. Так, у 1962–1971 рр. він уже обіймав посади головного інженера, начальника Должанської геологорозвідувальної експедиції тресту
|
«Ворошиловградгеологія» у м. Свердловськ. З 1971 по 1973 рр. — експерт бурових робіт Іранської національної металургійної корпорації м. Тегеран. У 1973 р. віддячив альма-матер, працюючи на посаді доцента кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин до 1975 р. У 1975–1981 рр. М. М. Гавриленко обіймав посаду головного інженера, згодом був призначений генеральним директором ВГО «Ворошиловградгеологія».
З 1981 р. — новий життєвий і професійний етап, робота на найвищому державному рівні, в уряді. Так, у 1981–1982 рр. Микола Мефодійович був першим заступником міністра геології УРСР, а з 1982 до 1988 рр. — на посаді міністра геології УРСР. Десятиріччя з 1988 до 1998 рр. для М. М. Гавриленка пройшло на посадах начальника ГКГУ «Укргеологія», заступника міністра геології СРСР, голови Державного Комітету з геології та використання надр України. За часів роботи Миколи Мефодійовича керівником геологічної служби в Україні відкрито 24 родовища нафти та газу, родовища кам’яного вугілля, розвідані залізорудні поклади групи Білозірських родовищ, будівельних матеріалів.
Займався наукою: захистив кандидатську дисертацію, має звання професора. Автор 28 наукових статей та 6 винаходів у галузі техніки і технології геологорозвідувальних робіт.
У 1980–1990 рр. — депутат Верховної Ради УРСР Х, ХІ скликань. Член Уряду України з 1982 по 1998 рр., депутат Луганської міської ради. Під час роботи депутатом Свердловської міської (Луганська обл.) ради сприяв розвитку водопостачання міст і селищ Свердловського району та м. Луганськ. Народний депутат України І скликання, голова підкомісії Комісії ВР України з питань екології та раціонального природокористування. Брав безпосередню участь у прийнятті Акту проголошення незалежності України.
Микола Мефодійович — співзасновник групи компаній ТОВ «Галс-К Лтд», що спеціалізуються на видобутку нафти і газу в складних умовах, агропромисловому виробництві. Дійсний член Технологічної, Гірничої, Екологічної академій наук України, Спілки геологів України. Почесний президент Спілки буровиків України, голова ради ветеранів Спілки геологів України.
Нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, двома медалями, орденом Дружби Соціалістичної Республіки В’єтнам, Почесною грамотою Президії ВР УРСР, присвоєно почесне звання «Почесний розвідник надр». За відкриття низки золоторудних родовищ відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки. Лауреат премії Уряду СРСР за відкриття провінції лікувальних мінеральних вод.
Одружений, має сина.
|
