|
Волощук
Михайло Юрійович
Народний депутат України I скликання,
кандидат економічних наук, почесний доктор Ужгородського національного університету
За значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток Закарпатської області, багаторічну плідну роботу в органах державної влади нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня (2004). За особистий внесок у розробку, підготовку та прийняття Конституції України, активну законотворчу роботу нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1997).Український державний діяч Михайло Юрійович Волощук — яскравий приклад того, хто відповідально працював на благо людей та своєї Батьківщини. Для рідного Закарпаття він став легендою.
Народився 10 листопада 1934 р. у с. Майдан Міжгірського району на Закарпатті. Сім’я мала 12 дітей, мати від виснажливої праці померла у 44 роки. Батько мав славу майстра на всі руки. Змалечку вчив: «Як сталь гартується у вогні, так людина загартовується у праці».
З 14 років Михайло почав самостійний шлях. Закінчив Мукачівський кооперативний технікум, вечірнє відділення Львівського торгово-економічного інституту.
З 1954 р. — завідувач відділу організаційної і кадрової роботи Сталінського райкому комсомолу м. Львова.
|
Згодом працював секретарем цього ж райкому і Львівського міського комсомолу, інструктором ЦК ЛКСМУ (Київ), першим секретарем Закарпатського обкому комсомолу. Молодь активно направлялась на освоєння цілинних земель, будівництво шахт на Донбасі.
У 1966 р. закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС (Москва), захистив кандидатську дисертацію, брав участь у Всесоюзних наукових конференціях, у співавторстві написав книгу про розвиток радянської торгівлі. З 1966 по 1970 рр. — перший секретар Воловецького райкому КПУ на Закарпатті. Цей період відзначився масштабним будівництвом заводів, шкіл та дитсадків, фельдшерсько-акушерських пунктів, телефонізацію району, з’явилось телебачення. Всі сільські будинки, покриті соломою, перекрили шифером. Зросли виробничі показники у промисловості та тваринництві.
У 1970–1974 рр. — інспектор ЦК КПУ. Відповідаючи за розвиток Сумської та Полтавської областей, відзначений орденом «Знак Пошани». Протягом 1974–1984 рр. — голова Закарпатської облради народних депутатів і голова виконкому облради. В області відкрилося 30 філіалів великих промислових підприємств Києва, Харкова, Москви, Новгорода. Почалося будівництво заводів «Електродвигун» (Ужгород), «Карпати» (Мукачеве), «Стеатит» (Перечин, Великий Березний), створені трести «Сільбуд», «Курортбуд». Відкрито нові професійно-технічні училища. Значну увагу Михайло Юрійович приділяв розгляду скарг і листів від населення. За високі показники у соціально-економічному розвитку області у 1980 р. нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
З 1984 по 1990 рр. — проректор Ужгородського державного університету з навчально-виховної роботи. За цей час зведено їдальню, гуртожиток, житловий будинок для викладачів. М. Ю. Волощук є почесним доктором Ужгородського національного університету (2007).
У 1990 р. — перший секретар Закарпатського обкому Компартії України, голова обласної ради народних депутатів. Вперше в Україні рішенням обкому дозволено державним підприємствам та колгоспам виділяти кошти на будівництво релігійних споруд.
Майже 15 років Михайло Волощук представляв Закарпаття в українському парламенті. З 1990 р. — народний депутат України XII (I) скликання. У 1992–1996 рр. очолював АТ «Закарпаткераміка», видавниче підприємство «Орбіта». З 1998 р. — президент Асоціації народних депутатів Закарпаття всіх рівнів. Бере активну участь у суспільно-політичному житті Закарпаття, користується заслуженою повагою у краян.
Любить працювати на садовій ділянці та прводити час у колі сім’ї: з дружиною Тамарою, синами Сергієм і Андрієм, онуками Юлією, Віталієм, Іриною та правнуками.
|
