|
Онуфрійчук
Микола Антонович
Голова Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина»
За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України» (1997). За значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина нагороджений орденами «Знак Пошани» (1976), «За заслуги» ІІІ (2009) та ІІ (2015) ступенів, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1987).Український письменник, журналіст, краєзнавець Микола Антонович Онуфрійчук народився 22 грудня 1937 р. в сім’ї коваля у с. Путновичі Холмського повіту Люблінського воєводства (Польща). Після нападу на родину польської боївки та пограбування, сім’я, як й інші односельці, у листопаді 1944 р. депортована в Україну. Опинившись у м. Ківерці на Волині, батьки, долаючи нестатки, спорудили житло, викопали колодязь,
|
посадили сад, господарювали. Привчали Миколу з сестрою Ганнусею до праці, дбали й про їх освіту.
Микола Антонович закінчив історико-філологічний факультет Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки (нині — Східноєвропейський національний університет). Під час канікулів працював на цілинних землях Казахстану. Потім навчався у Вищій партійній школі (Київ), на відділенні преси, радіо та телебачення. Працював у комсомольських, партійних, державних органах, обирався депутатом Луцької міської ради. Тривалий час очолював Волинське обласне відділення Українського фонду культури. Ініціював, розробив і забезпечив виконання доброчинних програм «Т. Шевченко і Волинь», «Леся Українка і Волинь», «Діти, молодь і культура», «Волинь пам’ятає», «Старе місто» та інші.
З 2000 р. — голова Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина». Ініціатор та організатор наукових конференцій, пам’ятних академій, вікторин, що присвячені історичній долі, духовній та матеріальній культурі українців Холмщини й Підляшшя; щорічного обласного фестивалю-конкурсу «Ти не згасла, зоре ясна»; паломницьких та туристичних поїздок. Микола Онуфрійчук ініціював і сприяв спорудженню храму Чудотворної Холмської ікони Божої Матері, пам’ятника депортованим українцям у Луцьку. Власних зусиль доклав до створення народної аматорської хорової капели «Дзвони Холмщини». З письменником Й. Струцюком, композитором М. Стефанишиним, керівником капели О. Головерсою видав пісенники «Ти не згасла, зоре ясна», «Співає Холмщина». Сприяв відродженню Волинського товариства краєзнавців, «Просвіти» та інших громадських об’єднань.
М. А. Онуфрійчук є членом Національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців України. Автор повісті «Солона грудка Холмської землі», книжок «Загадайлівка», «Дивниця», «Сонячний зайчик», «Лисі та чубаті», «Ведмеже заохочення», «Холмському роду нема переводу», «Нас поріднили Холмщина й Волинь», «Літопис Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина» (три книжки), «Дзвони Холмщини», «Дух у слові не зів’яне», «Мій милий отчий краю» (пісні), «Любомудрія садок», «Дорога до Тараса». Перекладав художні твори з білоруської та російської українською мовою. Має чималий доробок краєзнавчих публікацій. Полюбляє приповідки, зокрема:
«Минають дні, мине й життя,
Назад не буде вороття»;
«Любіть не словом, а ділами
Вітчизну, край свій, тата й маму».
З дружиною Марією (світлої пам’яті) виховали доньку Наталю та сина Володимира, має чотирьох онуків та двоє правнуків.
|
