|
Кара-Васильєва
Тетяна Валеріївна
Завідувач відділу образотворчого та декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства,
професор, член-кореспондент Національної
академії мистецтв України
За вагомий особистий внесок у розвиток української культури, духовності, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» (2006). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка за книгу «Історія української вишивки» (2012).Популяризація народного мистецтва для Тетяни Кари-Васильєвої є покликом душі, життєвою потребою. Безкомпромісно відстоює свої принципи, даючи оцінку художнім і творчим постатям.
Народилася 27 жовтня 1941 р. у Києві. У 1966 р. закінчила факультет історії та теорії мистецтвознавства Київського державного художнього інституту. У 1965–1967 рр. — консультант Республіканської виставки фарфоро-фаянсових виробів, у 1967–1973 рр. — старший архітектор, старший науковий співробітник відділу охорони пам’яток архітектури Держбуду України. З 1973 по 1976 рр. викладала історію мистецтва в Київському інституті культури. Водночас навчалася в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського НАН України, з яким
|
в подальшому тісно пов’язала творчий і науковий шлях.
З 1976 р. — молодший, згодом старший науковий співробітник, з 1990 р. — завідувач сектору народного мистецтва, з 2006 р. — завідувач відділу декоративного мистецтва. З 2016 р. — завідувач відділу образотворчого та декоративного мистецтва. Захистила кандидатську дисертацію «Розвиток традицій полтавської народної вишивки в сучасних художніх промислах» (1979), докторську — «Літургійне шитво України ХVІІ–ХVІІІ ст.: іконографія, типологія, стилістика» (1994).
Досліджує художньо-образну специфіку церковного шитва, історію декоративного мистецтва, а також особливості сучасного художнього процесу. Автор понад 480 наукових праць, з них — 24 книг, серед яких: «Творці дивосвіту» (1984), «Традиції і сучасність» (1994), «Українська сорочка» (1994), «Шедеври церковного шитва України ХІІ–ХХ століття» (2000), «Декоративне мистецтво ХХ століття (2005), «Історія української вишивки» (2008). Співавтор 30 колективних монографій, серед них: «Художні промисли України» (1980), «Незмінні Карпати» (1995), «Поділля» (1996), «Холмщина та Підляшшя» (1997), «Історія українського мистецтва» у 5 т., «Історія декоративного мистецтва» у 5 т. (2007–2011).
Автор статей в енциклопедичних виданнях: «Мистецтво України», «Енциклопедія українознавства», «Allgemeines Kunstlerlexikon» Munchen–Leipzig, «Энциклопедия русского авангарда» у 3 т. У нарисах про народних майстринь — вишивальниць, гаптарок-черниць Т. В. Кара-Васильєва розкриває глибоку духовність української жінки, яка відтворює навколишню красу у візерунках вишивок, ткацтва, килимарства.
З 1995 р. входить до складу спеціалізованої вченої ради із захисту дисертації ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, член експертної ради ДАК України. Під керівництвом Тетяни Кари-Васильєвої захищено 6 кандидатських дисертацій з мистецтвознавства.
У 2010–2016 рр. — член Комітету з присудження Національної премії імені Тараса Шевченка. Член Національної спілки художників України (1980), Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990). Організатор та активний учасник понад 100 конференцій, семінарів, виступає на відкритті художніх виставок. У складі творчих делегацій відвідала Францію, Грецію, Кіпр, Болгарію, Польщу, Угорщину, Італію, Німеччину, США, Аргентину, Македонію та ін.
Лауреат премій ім. Данила Щербаківського, ім. П. Білецького, ім. Ф. Колеси. Нагороджена Великою золотою медаллю Національної академії мистецтв України та ін.
Вдова, сини Олексій Толочко — доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, Андрій Ярмиш — дипломат, працює у МЗС України. Має 4 онуків.
|
