СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Життєве кредо Юрія Івановича Кіндзерського: «Не соромно впасти, соромно — не піднятися». Завдяки рішучому характеру, вмінню відстояти свою точку зору, втілив у життя масштабні проекти, зробив значний внесок у розвиток дитячого футболу. Народився 26 серпня 1966 р. у м. Добромиль Старосамбірського району Львівської області. Мати Орися Дмитрівна працювала на меблевій фабриці. У часи повального дефіциту та суцільних черг порадила синові обрати професію, що пов’язана з торгівлею, хоча Юрій хотів стати адвокатом. В шкільному атестаті Юрія Кіндзерського були лише «п’ятірки». Успішно склавши іспити, у 1983 р. вступив до Київського торговельно-економічного інституту, нав­чався на торговельному факультеті за спеціальністю «Товарознавство і організація торгівлі непродовольчими товарами». Після першого курсу Юрія забрали в армію. Відслуживши, повернувся змужнілим та загартованим. Курс, згадує, був дуже дружним. Ініціативний, творчий, він активно займався громадською діяльністю, брав участь у спортивних змаганнях, культурних заходах. З ностальгією та посмішкою згадує студентську їдальню, де смачний комплексний обід коштував 35 коп. Юрій Іванович відзначає потужну матеріально-технічну базу інституту. У виші впроваджували нові технології. Перші комп’ютери на той час здавалися йому фантастикою. Теорія і практика в інституті завжди йшли поруч. Студенти набували знань в торгових підприємствах різного рівня, торгових лотках, отримували навич­ки, які знадобились у подальшій роботі. За роки навчання Юрій Іванович не отримав жодної трійки, бо не любив посередність. Хоча на семінарі з органічної хімії на першому курсі «схопив одиницю». «Річ у тім, що хімію викладали російською мовою. Я знав лише українські терміни, — пояснює Юрій Іванович. —  Зрештою, згодом сама викладачка зрозуміла, що причина незадовільної оцінки — мовний бар’єр». Ю. І. Кіндзерський переконаний, що навчання на «відмінно» — не завжди є шляхом до успіху, головне — знайти свою стезю і займатися улюбленою справою. Після закінчення вишу у 1989 р. отримав кваліфікацію «Товарознавець вищої кваліфікації», йому відразу

запропонували посаду товарознавця в об’єднанні «Пром­товари». З 1989 по 2001 рр. — робота в торгівлі, акціонер та голова правління ЗАТ «РМТ» (м. Рівне). З 2001 по 2012 рр. працював у страховій сфері міст Рівне, Львів, Івано-Франківськ, Київ, ДП МВС «Страховий альянс», ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа». У 2004 р. закінчив Національну юридичну академію України ім. Я. Мудрого за спеціальністю «Правознавст­во», отримав кваліфікацію юриста. У 2006 р. навчався в Києво-Могилянській бізнес-школі за програмою управлінського розвитку «Мистецтво і практика менеджменту». З 2012 р. займається адвокатською діяльністю. Чимало енергії і коштів Юрій Кіндзерський вклав у розвиток спорту, зокрема дитячого футболу. Спорт відволікає дітей від злочинів, алкоголізму та наркоманії, переконаний Юрій Іванович. З 2006 по 2011 рр. — власник та президент футбольного клубу «Львів» і ФК «Княжа», заснував дитячо-юнацьку футбольну школу «Львів». Член стратегічної ради Федерації футболу України. За його кошти збудовано Центр вищої спортивної майстерності у с. Щасливе Київської області (включено до Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні Євро-2012) та стадіон «Лафорт Арена» у м. Добромиль, який 2014 р. подарував місцевій громаді. За значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток, вагомі професійні здобутки нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2009). Одружений, виховує доньку, сина та двох онуків.